№ 46280911, 17.06.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

17.06.2015 р. № 814/1833/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

управління ПФУ в Центральному районі м.Миколаєва,

пр. Жовтневий, 55-є, м. Миколаїв, 54018

до

відділу ДВС Миколаївського районного управління юстиції, вул. Очаківська, 142, м. Миколаїв, 54036

про

визнання протиправною та скасування постанови

від 27.04.2015 р. № 44209846,

В С Т А Н О В И В:

Позивач – управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва, звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державної виконавчої служби Миколаївського районного управління юстиції (далі – Відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 27.04.2015 р. № 44209846 про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що постанову винесено передчасно і необґрунтовано. Державним виконавцем не вжито в повному обсязі заходів щодо встановлення місцезнаходження боржника і його майна.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначає, що державним виконавцем проведено всі необхідні виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження". Кошти за виконавчим листом частково сплачені та були перераховані позивачу (далі – Закон № 606).

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник позивача не висловив заперечень проти заявленого клопотання.

На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

З'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінив докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідив матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що позов не належить задоволенню, виходячи з наступного:

01.08.2014 р. відповідачем відкрито виконавче провадження № 44209846 за виконавчим листом Миколаївського окружного адміністративного суду від 18.07.2012 р. по справі № 2а-6580/11/1470. У зв’язку з тим, що в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити фактичне місце проживання боржника, відповідачем 27.04.2015 р. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Згідно ч. 1-2 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону № 606 виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місце проживання, перебування боржника - фізичної особи.

Суд витребував у відповідача матеріали виконавчого провадження № 44209846, з яких вбачається, що державним виконавцем направлялася боржнику вимога, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, надсилалися запити до органів ПФУ, ДПІ та сектору адресно-довідкової роботи УДМС, реєстру прав власності на нерухоме майно, винесено постанову про примусовий привід боржника. Частково на користь позивача перераховані кошти, сплачені за боржника матір'ю в сумі 545,40 грн.

Таким чином, державний виконавець здійснив усі необхідні дії для встановлення особи боржника та виявлення його майна, на яке може бути звернуто стягнення. Викладені в позовній заяві факти не вчинення (не всебічного вчинення) виконавчих дій державним виконавцем не підтверджені позивачем та спростовуються матеріалами справи. Окрім того, позивач не оскаржує ті чи інші дії (бездіяльність) державного виконавця, а просить суд скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, визнавши її протиправною.

Слід зауважити, що відповідно до ст. 2 КАС України, при винесенні рішення щодо оскарження рішення суб’єкта владних повноважень суд враховує, чи винесено це рішення уповноваженою на те особою, в межах компетенції та на підставі закону.

З’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд дійшов висновку, що державний виконавець при прийнятті оскаржуваної постанови діяв у межах та в спосіб, визначений Законом України "Про державну виконавчу службу", яким визначено межі повноважень державного виконавця як суб’єкта владних повноважень, та Законом № 606, де визначено умови та терміни прийняття державним виконавцем рішення про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Крім того, відповідно до положень ст. 1, 2 КАС України, звернення особи до адміністративного суду передбачає, що тільки судовим шляхом можливо відновити порушене право позивача з боку суб’єкта владних повноважень.

У даному випадку, винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві не позбавляє позивача права в межах ч. 5 ст. 47 Закону № 606 повторно пред’явити виконавчий документ до виконання.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості (частина 1 статті 11 КАС України).

Згідно ст. 71 ч. 2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Повний текст постанови суду буде виготовлено протягом п'яти робочих днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н. В. Лісовська