Постановление суда № 46277821, 06.07.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

06 липня 2015 р.Справа № 802/2055/15-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини А0549 Повітряних Сил Збройних Сил України про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини А0549 Повітряних Сил Збройних Сил України про стягнення коштів в якості компенсації за неотримане речове майно з урахуванням індексу інфляції в сумі 16205 грн., а також 4000 грн. моральної шкоди.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі суд приходить до наступного.

Пунктом 5 частини 1 статті 107 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, встановлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною 1 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Таким чином, правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватись лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків необхідне для досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Стаття 99 КАС України поділяє строки звернення з адміністративним позовом на загальний і спеціальні. Загальний строк встановлено частиною другою статті 99, відповідно до якої для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Загальний шестимісячний строк застосовується в усіх випадках, коли законом не встановлені спеціальні (інші) строки звернення з адміністративним позовом.

При цьому, положеннями частини 3 статті 99 КАС України передбачені спеціальні строки звернення до суду, а саме, зазначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Спори з приводу стягнення компенсації за неотримане речове майно пов'язані з проходженням особою військової служби. Цей вид служби у пункті 15 частини першої статті 3 КАС України вирізнено як вид публічної служби. Тому в даному спорі встановлюється місячний строк звернення до суду.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про військовий обовязок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Так, з матеріалів позовної заяви вбачається, що наказом Міністра оборони України №446 від 30.05.2012 року позивач ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас за ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", за підпунктом "б" (за станом здоров'я), з правом носіння військової форми одягу. Наказом командира військової частини А0201 від 06.08.2012 року №143 позивач виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Відповідно до п. 242 Указу Президента України "Про положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України" від 10.12.2008р. № 1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Згідно довідки №85/26 від 13.08.2012 року на одержання грошової компенсації замість речового майна, що підлягає видачі полковнику ОСОБА_1, заборгованість яка підлягала виплаті позивачу за не отримане речове майно станом на 13.08.2012 року становила - 8342,79 грн.

Виходячи із вищевикладеного суд констатує, що про порушення своїх прав позивач дізнався в серпні 2012 року, тобто з моменту звільнення його з військової служби та виключення його зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення. Разом із тим, позовну заяву ОСОБА_1 направив до Вінницького окружного адміністративного суду 01.07.2015 року, що підтверджується відтиском поштового штемпеля на конверті, тобто більш ніж через два роки та десять місяців після того, як дізнався про порушення свого права, а отже з пропуском строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Разом з тим, законодавством не встановлено перелік випадків, які можуть розцінюватись судом як поважні причини пропущення строків звернення до адміністративного суду. На практиці суди в кожній конкретній справі самостійно визначають поважність таких причин.

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, тобто пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що повинно бути підтверджено належними доказами.

У даному випадку суд вважає безпідставними посилання ОСОБА_1 на свої звернення до відповідача від 01.12.2014 року та 28.01.2015 року щодо виплати грошової компенсації речового майна при звільненні, відповіді на які долучені до позову, як на підставу дотримання строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України, оскільки такі звернення не вважаються досудовою формою врегулювання спору та не свідчать про те, що позивач був позбавлений можливості своєчасно звернутися в суд за захистом порушених на його думку прав чи законних інтересів з дня проведення з ним розрахунку, виключення його зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.

Суд враховує також і ту обставину, що перше звернення до відповідача, яке міститься в матеріалах позову, датоване позивачем 01.12.2014 року, тобто ініційоване ним більш ніж через рік з моменту звільнення з військової служби, та після отримання письмової відмови у проведенні виплати грошової компенсації від 29.12.2014р., позивач до суду не звертався. Крім того, отримавши від відповідача другий лист від 23.02.2015р., місячний строк звернення до суду також не був дотриманий. При цьому будь-яких обєктивних перешкод своєчасно звернутися за захистом своїх порушених прав до суду позивач у позовній заяві не навів. Даний спір повязаний із проходженням військової служби, з огляду на це позивач в зазначеній категорії спору звільнений від сплати судового збору, а тому будь-якої майнової перепони у звернені до суду взагалі не існувало.

Відтак, судом не встановлено переконливих фактичних обставин, які б свідчили про дійсні істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного звернення позивача до суду за захистом своїх прав. Доказів поважності причин тривалого пропуску строку звернення до суду матеріали позову не містять.

Враховуючи вищевикладене, пропущення позивачем передбаченого положеннями КАС України строку звернення до суду, у відповідності до вимог статті 100 КАС України, є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 165, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини А0549 Повітряних Сил Збройних Сил України про стягнення коштів залишити без розгляду.

Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович