Постановление суда № 46255905, 10.06.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №521/5960/15-ц

Провадження №2/521/3394/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року місто Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Плавича І.В.,

при секретарі Мазинській І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна.

В процесі розгляду справи від ОСОБА_1 через канцелярію суду надійшов самостійний позов, в якому особа заявляє вимоги до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності.

Відповідно до ст. 34 ЦПК України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення судового розгляду, предявивши позов до однієї чи обох сторін. Ці особи мають усі процесуальні права і обовязки позивача.

Згідно ст. 125 ЦПК України, положення статей 123 і 124 ЦПК України застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження.

Законодавець в ст. 123 ЦПК України наводить, що відповідач має право предявити зустрічний позов до початку розгляду справи по суті. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємоповязані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин, або коли вимоги за позовами можуть зараховуватися, або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду обєднуються в одне провадження з первісним позовом.

При поверховому вивченні матеріалів зустрічного позову вбачається, що вимоги первісного та самостійного позову повязані. При цьому суд не може погодитись із доводами заявника про доцільність прийняття даного позову, оскільки спільний розгляд наведених вимог ускладнить вирішення справи по суті.

У звязку з викладеним, суд не вбачає можливим прийняти самостійний позов ОСОБА_1 та обєднати його із первісним позовом для спільного розгляду.

В силу ст. 3 ч.1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Разом з тим, суд вбачає доцільним розяснити заявнику ОСОБА_1, що відмова у прийнятті позову не позбавляє права на звернення з цим позовом до компетентного суду щодо вирішення виниклого спору в порядку, регламентованому ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 34, 123, 125, 126, 209, 210 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В прийнятті самостійної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності відмовити.

Ухвала суду оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Розяснити особам, які беруть участь у справі, що заперечення на ухвали суду, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в подальшому до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий: