Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
02 липня 2015 р. № 820/6788/15
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження подання Куп`янської об`єданної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Комунального підприємства "Військове містечко" про стягнення податкового боргу,-
В С Т А Н О В И В:
Куп`янська об`єдана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до суду із поданням до Комунального підприємства "Військове містечко", в якому просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу по податку на додану вартість із виробленихв Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 5707, 00грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за КП "Військове містечко" станом на час звернення до суду мається податковий борг у загальному розмірі 5707, 00грн., який виник внаслідок несплати у встановлений строк суми податкового зобовязання, нарахованого на підставі самостійно поданої відповідачем податкової декларації з ПДВ № НОМЕР_1 від 15.06.2015 року. У звязку з тим, що підприємством у добровільному порядку суму податкового зобовязання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.
Представник Куп`янської об`єданої державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду подання, у судове засідання 02.07.2015 року не прибув.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та міце розгляду поданя, у зазначене судове засідання не прибув. Враховуючи вищезазначені обставини та приймаючи до уваги приписи ст. 183-3 КАС України, суд вважає, що неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання за наявними матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що вимоги подання підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, КП "Військове містечко" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Куп`янській ОДПІ.
Підставою для звернення контролюючого органу до суду з даним поданням у порядку, передбаченому ст.183-3 КАС України, стала наявність у відповідача податкового боргу, який виник у звязку з несплатою останнім у законодавчо встановлені строки самостійно узгодженої суми податкових зобовязань у розмірі 5707, 00грн., визначеної у податковій декларації з ПДВ № НОМЕР_1 від 15.06.2015 року (граничний термін сплати 30.06.2015 року).
У звязку з тим, що КП "Військове містечко" в добровільному порядку не було сплачено суму податкового боргу, а проведені податковим органом дії щодо примусово стягнення суми не призвели до погашення податного боргу, то позивач звернувся до суду із поданням про стягнення суми боргу у примусовому порядку.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення подання контролюючого органу, суд дійшов висновку про наступне.
01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
У відповідності до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно із п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України).
Як вбачається з матеріалів подання, відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 5707,00 грн. за самостійно визначеними платком податків зобов`язаннями відповідно до поданої декларації № НОМЕР_1 від 15.06.2015 року (граничний термін сплати 30.06.2015 року).
Положеннями п.11 ст.56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у встановлені ПК України строки не було самостійно сплачено вказану суму податкового зобовязання по сплаті ПДВ у загальному розмірі 5707, 00грн., а тому дане зобовязання набуло статусу податкового боргу.
У звязку з непогашенням платником податків узгодженої суми податкового зобовязання у законодавчо встановлені строки, податковою інспекцією було прийнято податкову вимогу форми Ю № 6536-17 від 08.07.2013 року, яка була отримана директором підприємства, що підтверджується його особистим підписом (а.с. 15).
Як вбачається з наданої податковим органом роздруківки облікової картки платнкиа податків, податковий борг відповідача після надіслання (вручення) йому зазначеної податкової вимоги існував не припиняючись.
Відтак, зважаючи на положення п.59.5 ст.59 ПК України, якими передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Зазначені податкові вимоги не втратили юридичної сили, а тому у контролюючого органу не виникло обовязку повторного надіслання податкових вимог платнику податків.
Згідно з п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України конролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Суд зазначає, що правовідносини з приводу стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу унормовані ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до п.95.2 якої стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Приписи ст. 95 Податкового кодексу України визначають, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Як було встановлено під час розгляду справи, позивачем вживались відповідні заходи щодо погашення податкового боргу відповідача за рахунок коштів, що перебували у його власності, але вони не призвели до повного погашення податкового боргу.
Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пункту 95.6 статті 95 Податкового кодексу України, у разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов'язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.
Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості або обов'язку її сплачувати.
Враховуючи, що відповідачем не погашено існуючий податковий борг та те, що податковим органом вжиті всі заходи передбачені Податковим кодексом України для погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Зважаючи на викладене правове регулювання спірних правовідносин та встановлені у справі фактичні обставини, щодо існування у відповідача податкового боргу у сумі 5707, 00грн., суд вбачає наявність правових підстав для задоволення подання Куп`янської об`єданної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160 163, 183-3, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Подання Куп`янської об`єданної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Комунального підприємства "Військове містечко" про стягнення податкового боргу - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з розрахункових рахунків Комунального підприємства "Військове містечко" (63730, Харківська область, Куп`янський район, с. Курилівка, Курилівка-1-1, буд. 6, код 32418241), відкритих у банківських установах, кошти в рахунок погашення податкового боргу у сумі 5 707 (п`ять тисяч сімсот сім)грн.00коп. на рахунок одержувача:р/р 31115029700329, отримувач Куп`янське УДКСУ, код оотримувача 37813292, МФО 851011, банк ГУДКСУ в Харківській області.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Горшкова О.О.
Судебное решение № 46188621, Харківський окружний адміністративний суд было принято 02.07.2015. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы предоставляем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе последних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам удобно находить важные данные.
то решение относится к делу № 820/6788/15. Организации, указанные в тексте настоящего судебного документа: