Постановление суда № 46142999, 03.07.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/2288/15-ц

Провадження 6/127/372/15

У Х В А Л А

03 липня 2015 року

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Вохмінової О.С.

при секретарі Коберник О.Л.

з участю представника заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про скасування рішення третейського суду, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 мотивувала заяву тим, що рішенням третейського суду при ТБ «Південнобузька» від 08.10.2007 року у справі № 1-069/07 визнано договір дарування від 04.10.2007 року, а саме в цілому одного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у м. Вінниці, вул. Пирогова, 244 та земельної ділянки, площею 0,0553 га, кадастровий номер 0510100000:02:073:0039, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в м. Вінниці, вул. Пирогова, 244, укладеним між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 дійсним; визнано право власності на один житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в м. Вінниці, вул. Пирогова, 244 за ОСОБА_4; визнано право власності на земельну ділянку, площею 0,0553 га, кадастровий номер 0510100000:02:073:0039, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою м. Вінниця, вул. Пирогова, 244 за ОСОБА_4

ОСОБА_3 вважає, що дане рішення підлягає скасуванню, оскільки договір дарування нерухомого майна підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації і є укладеним з моменту державної реєстрації, проте договір між ОСОБА_5 і ОСОБА_4 був укладений в простій письмовій формі, тому відповідно до ст. 220 ЦК України є нікчемним, а третейський суд, ухвалюючи рішення про визнання його дійсним, порушив чинне законодавство.

ОСОБА_3 також вважає, дарування її матір`ю ОСОБА_5 нерухомого майна лише сину ОСОБА_4 порушує її права, оскільки дарування має відбуватись на рівних умовах між обома дітьми, крім того, цим договором і рішенням третейського суду фактично вирішене питання її прав, оскільки це позбавило її можливості отримати частину будинку та земельної ділянки в спадщину від матері (ОСОБА_5Н.)

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_3 ОСОБА_1 заяву підтримав.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_5 ОСОБА_2 вимоги визнала.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

Відповідно до рішення третейського судді Третейського суду при Товарній біржі «Південнобузька» (м. Вінниця, вул. А.Артинова, 41/5) ОСОБА_6 від 08.10.2007 року у справі № 1-069/07 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 було визнано договір дарування від 04.10.2007 року, а саме: в цілому одного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований у м. Вінниці, вул. Пирогова, 244 та земельної ділянки, площею 0,0553 га, кадастровий номер 0510100000:02:073:0039, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться в м. Вінниці, вул. Пирогова, 244, укладеним між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 дійсним; визнано право власності на один житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований в м. Вінниці, вул. Пирогова, 244 за ОСОБА_4; визнано право власності на земельну ділянку, площею 0,0553 га, кадастровий номер 0510100000:02:073:0039, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою м.Вінниця, вул. Пирогова, 244 за ОСОБА_4

Відповідно до оглянутої в судовому засіданні інвентаризаційної справи право власності за ОСОБА_4 на будинок було зареєстроване 28.11.2007 року в КП «ВМБТІ».

Рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України:

справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, непередбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 389-4 ЦПК України, справа про скасування рішення третейського суду розглядається судом за правилами, встановленими для розгляду судом першої інстанції, з особливостями, встановленими главою 1 розділу VІІ-1 ЦПК України.

Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, зокрема, вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Заявниця ОСОБА_3 вважає, що третейський суд, визнаючи договір дарування дійсним, вирішив питання щодо її прав, оскільки ОСОБА_5 є її матір`ю, а також була матір`ю померлого ОСОБА_7, проте подарувала будинок і земельну ділянку лише синові, хоча дарування має відбуватись на рівних умовах між обома дітьми. Також внаслідок дарування своєї власності мати позбавила її можливості отримати частину нерухомого майна в порядку спадкування.

Такі доводи ОСОБА_3 суд вважає безпідставними і необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 317 ЦК України право власності є абсолютним і виключно власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Суд приймає до уваги, що дарування відбулось 04.10.2007 року, право власності на будинок зареєстроване в КП «ВМБТІ» 28.11.2007 року і з того часу самі сторони договору ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не оскаржували правомірність переходу права.

Твердження заявника, що внаслідок дарування вона позбавлена можливості отримати майно у спадщину після смерті матері ОСОБА_5 взагалі надумані, оскільки станом на день розгляду заяви ОСОБА_5 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, а передбачити обставини життя людини неможливо.

Обґрунтовуючи заяву ОСОБА_3 також зазначила, що підставою для скасування рішення є п. 1 ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України, оскільки справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону, а визнання в третейському порядку дійсним правочину щодо нерухомості, який підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації, суперечить ч. 2 ст. 182, ст. 210, ч. 2 ст. 719 ЦК України, є нікчемним, і подальше визнання його дійсним на підставі ст. 220 ЦК України суперечить закону.

Разом з тим, суд вважає, що рішення третейського суду не підлягає скасуванню на підставі п. 1 ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України, оскільки на момент розгляду справи третейським судом діяв Закон України «Про третейські суди» в редакції від 14.06.2006 року і в ст. 6 Закону щодо підвідомчості справ не було передбачено обмежень розгляду справ у спорах щодо нерухомого майна, в тому числі земельних ділянок. Частину першу статті 6 доповнено даним пунктом згідно із Законом N 1076-VI від 05.03.2009 року, проте в силу ст. 2 ЦПК України даний Закон не має зворотної дії в часі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 389-1, 389-4, 389-6 ЦПК України,

у х в а л и в:

в задоволенні заяви ОСОБА_3 про скасування рішення третейського суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів.

Суддя: