Постановление суда № 46136299, 06.07.2015, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 10.06.2015

Справа № 334/3033/13-ц

Провадження № 4-с/334/17/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015 року Ленінський райсуд м. Запоріжжя у складі :

головуючого судді - Махіборода Н.О.,

при секретарі - Кузьменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ПАТ «Кредобанк» на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 як такі що суперечать Закону України «Про виконавче провадження» та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Кредобанк» звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.12.2014р., зазначивши, що виконанні у державного виконавця ВДВС Ленінського району м. Запоріжжя ОСОБА_1 знаходився виконавчий лист на примусове виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 26.11.2013р. про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ «Кредобанк» - 3441 грн. На виконання заяви банку одразу ж після відкриття виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження. 18 грудня 2014 державним виконавцем було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві у звязку з відсутністю у боржника майна по виконавчому провадженню.

Однак, як вважає ПАТ «Кредобанк», державний виконавець Гришунова Т.А. не виконала всіх необхідних дій передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» щодо стягнення заборгованості з боржника, яка полягає в тому, що нею не вжито всіх заходів щодо примусового виконання рішення суду а саме не винесено подання для звернення до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду божника фізичної особи за кордон, крім того, державний виконавець повинен виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ чого всупереч вимогам Закону вчинено не було. Крім того, не були направлені запити до різних органів державної влади протягом знаходження виконавчого провадження на виконанні, для виявлення фінансового стану боржника, повторно, протягом року, тим самим, на думку банку, вчинивши дії які не направлені на ефективне виконання рішення суду. Тому, банк змушений був звернутися зі скаргою на дії державного виконавця Гришунової Т.А. протиправними та з вимогою про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.12.2014р.

Представник заявника ПАТ «Кредобанк» в судове засідання не зявився про час та місце слухання справи був повідомлений завчасно рекомендованою кореспонденцією.

Державний виконавець Гришунова Т.А. в якої знаходилося відповідне виконавче провадження в судовому засіданні проти скарги ПАТ «Кредобанк» заперечувала, пояснивши суду, що вона вчинила всі заходи необхідні для примусового виконання рішення суду, а саме, нею одразу ж після відкриття виконавчого провадження було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, були направлені запити до органів що здійснюють реєстрацію права власності, за результатами якого надійшла відповідь, що за боржником зареєстрована частина квартири, але звернути стягнення на відповідне майно неможливо у звязку з встановленою забороною на відчуження, згідно бази даних АІС «Автомобіль» зареєстрованих автотранспортних засобів за боржником не має, згідно запитів до ДПІ та УПФУ також було встановлено що у боржника інші джерела доходу відсутні, на неодноразові виходи за адресою її проживання, вказаному у виконавчому листі, боржник була відсутня вдома. Тобто нею були здійснені усі необхідні заходи направлені на встановлення місцезнаходження боржника та його майна які виявилися безрезультатними.

Заслухавши пояснення державного виконавця Ленінського ВДВС ОСОБА_1 та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав:

на виконанні державного виконавця Гришуновї Т.А. ВДВС Ленінського району м. Запоріжжя знаходилося виконавче провадження №41529233 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь ПАТ «Кредобанк» - 3441 грн.

Як встановлено в судовому засіданні, 20 січня 2014р. державним виконавцем Гришуновою Т.В. була винесена постанова №41529233 про відкриття виконавчого провадження за заявою ПАТ «Кредобанк» про стягнення з боржника ОСОБА_3 3441 грн.

22 січня 2014р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника та заборони його відчуження були направлені запити до органів що реєструють право власності за результатами якого надійшла відповідь, що за боржником зареєстрована частина квартири але звернути стягнення на відповідне майно неможливо у звязку з встановленою забороною на відчуження. Згідно бази даних АІС «Автомобіль» зареєстрованих автотранспортних засобів за боржником не має. На запити до ДПІ та УПФУ надано відповіді про те що у боржника інші джерела доходу відсутні, на неодноразові виходи за адресою її проживання, вказаною у виконавчому листі, боржник вдома був відсутній. Отже державний виконавець здійснив усі необхідні заходи направлені на встановлення місцезнаходження боржника та його майна які виявилися безрезультатними.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно ч. 3 ст. 387 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суд вважає, що вимоги ПАТ «Кредобанк» про визнання дій неправомірними та скасування постанови про в повернення виконавчого документа стягувачеві задоволенню не підлягають, оскільки державним виконавцем Гришуновою Т.А. вчинено усіх можливих дій щодо повного виконання рішення суду. Крім того, вимога стягувача про звернення державного виконавця з поданням до суду про обмеження у праві виїзду за кордон боржника ОСОБА_3, на яку посилається банк як підставу не вчинення певних дій держвиконавцем, є передчасною, оскільки п. 18 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» надає таке право лише у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням суду, яке можливе лише після того як боржник володіє інформацією про наявне виконавче провадження щодо стягнення з нього заборгованості, в той час як в матеріалах виконавчого провадження немає жодного документа про обізнаність ОСОБА_3 у цьому.

Керуючись ст.10,60, 383-387, ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

У задоволенні скарги ПАТ «Кредобанк» на дії державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції ОСОБА_1 як такі що суперечать Закону України «Про виконавче провадження» та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 18.12.2014р. у виконавчому провадженні №41529233 відмовити.

На ухвалу суду протягом 5 днів може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області.

СУДДЯ: