Постановление суда № 46125975, 06.07.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/9587/13 Справа № 0426/13744/2012 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Міхеєва В.Ю.

У Х В А Л А

30 червня 2015 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Красвітної Т.П., Ремеза В.А.

за участю секретаря Видюкової Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

заяву Фермерського господарства «ОСОБА_2А.»

про розяснення рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року по справі

за позовом Приватного підприємства «Таврія» до ОСОБА_3, Фермерського господарства «Скорук Максим Анатолійович», відділу Держкомзему у Нікопольському районі Дніпропетровської області Головного управління Держкомзему України у Дніпропетровській області, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровська обласна земельна агенція» про визнання недійсним договору оренди землі, скасування його державної реєстрації, та визнання поновленим договору оренди землі з попереднім орендарем,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 липня 2013 року було скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги Приватного підприємства «Таврія» (далі - ПП «Таврія») було задоволено частково, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 15,4477 га, укладений 26 березня 2012 року між Фермерським господарством «ОСОБА_2А.» (далі - ФГ «ОСОБА_2А.») та ОСОБА_3; визнано договір оренди земельної ділянки площею 15,4477 га від 09 лютого 2007 року, укладений між ПП «Таврія» та ОСОБА_3, поновленим та зобовязано останню вчинити дії щодо укладення з ПП «Таврія» додаткової угоди.

У червні 2015 року ФГ «ОСОБА_2А.» звернулось до апеляційного суду Дніпропетровської області із заявою про розяснення рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року в частині наступних питань:

З якого часу договір оренди між ОСОБА_3 та ПП «Таврія» земельної ділянкою 15,4477 га від 09 лютого 2007 року є поновленим; Які дії ОСОБА_3 повинна вчинити щодо укладення з ПП «Таврія» додаткової угоди; Який проект додаткової угоди ОСОБА_3 повинна розглядати той що в справі, чи той що з пустими графами, отриманий в квітні 2015 року; З якого часу згідно відповідного рішення від 24 жовтня 2013 року оренда у ОСОБА_3 з ФГ «ОСОБА_2А.» є припиненою.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

За змістом зазначеної статті незрозумілим є рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; розяснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для розяснення рішення є утруднення чи неможливість його виконання.

Суд апеляційної інстанції при ухваленні рішення, про розяснення якого подано заяву, в частині задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Таврія» про визнання договору оренди земельної ділянки площею 15,4477 га від 09 лютого 2007 року, укладеного між ПП «Таврія» та ОСОБА_3, поновленим та зобовязуючи останню вчинити дії щодо укладення з ПП «Таврія» додаткової угоди, керувався ст. 33 Закону України «Про оренду землі», якою врегульовано порядок поновлення договору оренди.

При цьому апеляційний суд виходив з тих обставин, що після закінчення строку дії договору земельна ділянка, яка без визначення меж перебувала у загальному масиві, що орендувався ПП «Таврія», а ОСОБА_3 протягом одного місяця після закінчення строку дії договору не звернулася до позивача з листом-повідомленням про заперечення у його поновленні, договір оренди земельної ділянки площею 15,4477 га від 09 лютого 2007 року, укладений між Приватним підприємством «Таврія» та ОСОБА_3 відповідно до ч.6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» слід вважати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Установивши факт укладення між Фермерським господарством «ОСОБА_2А.» та ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки загальною площею 15,4477 га від 26 березня 2012 року з порушенням вимог ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» і прав ПП «Таврія», апеляційний суд на підставі ч.1 ст.203, ч.1 ст. 215 ЦК України дійшов висновку про його недійсність.

Момент недійсності правочину визначено ст. 236 ЦК України, відповідно до ч.1 якої нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення резолютивної частини рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року, колегія суддів вважає за необхідне розяснити, що договір оренди земельної ділянки площею 15,4477 га від 09 лютого 2007 року, укладений між Приватним підприємством «Таврія» та ОСОБА_3 відповідно до ч.6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» слід вважати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Договір оренди земельної ділянки загальною площею 15,4477 га, укладений 26 березня 2012 року між Фермерським господарством «ОСОБА_2А.» та ОСОБА_3 слід вважати недійсним з моменту його укладення.

Заява в частині надання розяснення рішення з питань які дії ОСОБА_3 повинна вчинити щодо укладення з ПП «Таврія» додаткової угоди та який проект додаткової угоди ОСОБА_3 повинна розглядати той що в справі, чи той що з пустими графами, отриманий в квітні 2015 року, задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Згідно п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію.

Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й розяснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в розясненні рішення.

Частинами восьмою, девятою ст.33 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обовязковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Враховуючи, що згідно зазначеної норми права укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності), колегія суддів дійшла висновку про задоволення вимог позивача щодо зобовязання ОСОБА_3 вчинити дії щодо укладення з Приватним підприємством «Таврія» додаткової угоди.

Оскільки питання змісту додаткової угоди та порядку її укладення не були предметом судового розгляду, підстави для задоволення заяви про розяснення рішення в цій частині відсутні.

Керуючись ст. 221, 313,315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Заяву Фермерського господарства «ОСОБА_2А.» про розяснення рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2013 року задовольнити частково.

Розяснити, що договір оренди земельної ділянки площею 15,4477 га від 09 лютого 2007 року, укладений між Приватним підприємством «Таврія» та ОСОБА_3 відповідно до ч.6 ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» слід вважати поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Розяснити, що договір оренди земельної ділянки загальною площею 15,4477 га, укладений 26 березня 2012 року між Фермерським господарством «ОСОБА_2А.» та ОСОБА_3 слід вважати недійсним з моменту його укладення.

В іншій частині у розясненні рішення відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді