№ 46092513, 26.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/2672/15-п Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.Провадження № 33/780/310/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429 26.05.2015

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2015 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Орел А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні з участю представника Київської митниці ОСОБА_2, представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 справу за апеляційною скаргою представника Київської митниці Міндоходів на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10.04.2015 року, якою ОСОБА_3 визнано винним за ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 1 130 доларів США та 2200 грн. йому повернуто,

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про порушення митних правил, 04.03.2015 року о 13 год. 25 хв., ОСОБА_3, який прибув до України з Великобританії в ДМА "Бориспіль", обрав проходження митного контролю в режимі "зелений коридор", а після перетину "білої лінії", яка позначає закінчення "зеленого коридору", він видав 12 355 доларів США та 2 200, які переміщувались без ознак приховування. З виявленої суми пропущено пасажиру 11 225 доларів США, за протоколом про порушення митних правил затримано 1130 доларів США та 2200 гривень.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області 10.04.2015 року ОСОБА_3 визнано винним за ст. 471 МК України та накладено штраф у розмірі 1700 грн., вилучену валюту в розмірі 1130 доларів США та 2200 грн. йому повернуто. Обґрунтовуючи постанову, суд послався на Європейську конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини» та зазначив, що діючим законодавством ввезення готівкової іноземної валюти до України не обмежено, обмежена лише сума, яка може бути ввезена без письмового декларування. Шкода, яку ОСОБА_3 потенційно міг завдати держав, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав іншої шкоди. Крім того, суд врахував наявність у ОСОБА_3 документів, які підтверджують законність походження валюти трудового договору та рахунку заробітної плати та дійшов висновку, що конфіскація вилученої валюти буде сприяти лише погіршенню його матеріального становища.

В апеляційній скарзі представник Київської митниці Міндоходів просить постанову суду скасувати, постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_3 винним за ст. 471 МК України та застосувати стягнення у вигляді штрафу 1700 грн. з конфіскацією затриманої валюти в сумі 1 130 доларів США та 2200 гривень. Мотивує свої вимоги тим, що на момент проходження митного контролю ОСОБА_3 оформленої належним чином митної декларації не надав, за розясненням митних правил до співробітників митниці з не звертався. Апелянт вважає, що стягнення у вигляді конфіскації валюти не суперечить міжнародному праву та практиці ЄСПЛ. Висновок суду про не обмеження вивезення готівкової іноземної валюти суперечить чинному законодавству.

Заслухавши представника митного органу, який підтримав апеляційну скаргу, представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, що заперечила проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, встановлена судом першої інстанції на підставі зібраних по справі та наведених у постанові доказів і ні ким не оскаржується.

Доводи апелянта пробезпідставне не застосування судом стягнення у вигляді конфіскації, вважаю необгрунтованими, поскільки судом першої інстанції рішення про застосування до ОСОБА_3 адміністративного стягнення належним чином обґрунтоване.

З матеріалів справи вбачається, що грошові кошти, які перевозив ОСОБА_3 - це його заробітна плата за час роботи головним інженером на судні.

Враховуючи конкретні обставини справи, вважаю, що прийняте судом першої інстанції рішення щодо накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді штрафу, без застосування конфіскації, є належним чином вмотивованим, відповідає вимогам справедливості та розумності і не суперечить міжнародному законодавству та практиці ЄСПЛ.

В звязку з вище викладеним, не вбачаю підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від10.04.2015 року щодо ОСОБА_3, без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДЯ :