Справа № 2-а-11252/08/1570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«06» серпня 2009 року
11год.35хв.
Зала судових засідань №210
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
При секретарі - Шармонова В.О.
За участю сторін:
Від прокуратури: Учитель Г.О. за посвідченням №351 від 25.11.2008р.
Від позивача: Недбал А.В. - за довіреністю №3 від 08.01.2009р.
Від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у сумі 1700 грн., -
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшов адміністративний позов Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області, в якому прокурор просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансові санкції у сумі 1700грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на наявність у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 1700грн., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем суми фінансових санкцій, визначеної постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області №010076 від 23.01.2008р.
Відповідач з позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву, посилаючись на неправомірність постанови Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області №010076 від 23.01.2008р., виходячи з наступного. Акт проведення перевірки від 04 грудня 2007 року №066204, складено Територіальним управлінням Головавтоінспекції в Харківській області, а адміністративний позов заявлено в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області; відповідач має оформлену ліцензійну картку від 08.02.2006 року зі строком дії до 07.02.2011р., відсутність якої в момент перевірки не тягне відповідальності згідно з законом; відповідача не було повідомлено про час та місце розгляду справи і винесено незаконну постанову від 23.01.2008р.; адміністративний суд не має компетенції щодо вирішення даного спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.01.2001р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області. Відповідача включено до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів за ідентифікаційним номером - НОМЕР_1.
04.12.2007р. державними інспекторами Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а саме - транспортного засобу марки МАN-19465 номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1
За результатами вказаної перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом №066204 від 04.12.2007р., яким зафіксовано порушення, відповідальність за яке передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме - під час надання послуг з перевезення вантажу не оформлена (відсутня) ліцензійна картка.
ОСОБА_1 надав пояснення про причини порушень та підписав акт, зазначивши, що ліцензійна картка ним залишена вдома.
15.01.2008р. на адресу відповідача надіслано запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується реєстром заказних листів у матеріалах справи.
На підставі зазначеного вище акту перевірки 23.01.2008р. Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області прийнято постанову №010076 про застосування фінансових санкцій до відповідача у розмірі 1700грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена ч.1 абз.4 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Постанова надіслана ОСОБА_1 25.01.2008р. заказним листом №13117, 8 разом з супровідним листом від 24.01.2008р., де зазначено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відсутності порушника у зв'язку з його неявкою.
Відповідно до п.5 Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14.12.2005р. №888, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 р. за №1573/11853, територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, у тому числі, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів; дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Також, згідно з п.6 вказаного Положення територіальні управління у відповідному регіоні мають право перевіряти виконання суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.
Відповідно до п.4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006р. №1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Відповідно до п.14 вказаного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодженням з начальником органу охорони державного кордону.
Згідно з п.15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті під час проведення рейдової перевірки перевіряється, у тому числі, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Відповідно до п.21 Порядку у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за відповідною формою.
Відповідно до ст.39 України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для фізичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, для водія є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч.ч.4,5 ст.60 вказаного вище закону від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту розглядати справи про стягнення у вигляді штрафів за порушення, викладені у цій статті, мають право посадові особи урядового органу державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Порядок стягнення у вигляді штрафу за порушення, викладені у цій статті, та порядок оскарження і опротестування постанови по справі про правопорушення визначає Кабінет Міністрів України.
Не приймаються до уваги заперечення відповідача щодо неправомірності винесення постанови №010076 від 23.01.2008р. Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області, з підстав проведення перевірки Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Харківській області, з огляду на те, що відповідно до п.25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до п.п.26,27,29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Не знаходять об'єктивного підтвердження посилання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо наявності у нього оформленої ліцензійної картки, оскільки додана відповідачем до заперечень ліцензійна картка від 08.02.2006р. видана на ім'я ОСОБА_2 і засвідчує право вказаної особи (а не ОСОБА_1) на здійснення ліцензіатом внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом загального користування, а саме - вантажним автомобілем марки МАN - 19463, реєстраційний номер НОМЕР_2. При цьому надана відповідачем під час перевірки генеральна довіреність є документом, який згідно ч.3 ст.244 Цивільного кодексу України видається для представництва перед третіми особами, уповноважує ОСОБА_1 на здійснення юридичних дій від імені власника автомобіля, і не надає ФОП ОСОБА_1 право виконання дозволеного ліцензією НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_2 виду робіт з внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом. Це випливає з положення ч.3 ст.14 Господарського кодексу України: ліцензія - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання-ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов. Перевезення вантажів згідно з ч.1 ст.306 цього кодексу є видом господарської діяльності. Доказів наявності ліцензійної картки до ліцензії, виданої на ім'я ОСОБА_1, відповідач при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт не представив, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений позивачем про час і місце у письмовій формі; доказів зворотнього суду не було надано.
Згідно з п.28 вказаного вище Порядку фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.
Однак, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у встановлений законом строк визначену постановою про застосування фінансових санкцій №010076 від 23.01.2008р. суму штрафу не сплатив, саму постанову не оскаржив.
Таким чином, станом на 04.11.2008р. за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 рахувалась заборгованість по сплаті фінансових санкцій у розмірі 1700грн., яка не погашена ним на день прийняття постанови судом.
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області про стягнення фінансових санкцій підлягають задоволенню повністю зі стягненням з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України фінансових санкцій у розмірі 1700грн.
Керуючись ст. ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у сумі 1700 грн. задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) до Державного бюджету України на рахунок 31115106700015 м.Іллічівськ, банк: ГУДКУ в Одеській області, МФО 828011, отримувач: ГУДКУ в Одеській області, код 23215045, код платежу: 21081100 фінансові санкції у сумі 1700 (одна тисяча сімсот)грн.
Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про
апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про
апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений
Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови складено та підписано «11» серпня 2009р.
Суддя М.М. Аракелян
Судебное решение № 4607687, Одеський окружний адміністративний суд было принято 06.08.2009. Форма судопроизводства - Административное, форма решения – . На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы предлагаем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных содержит полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 2-а-11252/08/1570. Компании, указанные в тексте настоящего судебного документа: