Постановление суда № 46046521, 11.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 року м. Київ К/800/63614/14

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого - судді Олексієнка М.М. (доповідач),

суддів: Бутенка В.І., Штульман І.В.,

здійснивши в касаційному порядку в попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві (далі - ВДВС) про скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій за касаційною скаргою позивачки на ухвалу судді Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, відповідно до якого просила:

скасувати постанови державного виконавця від 22 квітня 2014 року про стягнення виконавчого збору та витрати на проведення виконавчих дій;

стягнути витрати на правову допомогу.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 жовтня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними і скасовані постанови ВДВ від 22 квітня 2014 року про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. У відшкодуванні витрат на правову допомогу відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням судів в частині відмови в задоволенні позову про відшкодування витрат на правову допомогу, позивачка звернулася з апеляційною скаргою.

Ухвалою судді Київського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2014 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з несплатою судових витрат в розмірах, передбачених Законом України «Про судовий збір», виходячи зі спору майнового характеру. Запропоновано сплати судовій збір, при визначенні якого врахувати положення статті 4 згаданого Закону.

У визначений строк недоліки належним чином усунуті не були, зокрема не сплачено судовий збір за спір майнового характеру, тому ухвалою від 17 листопада 2014 року апеляційну скаргу повернуто.

У касаційній скарзі позивачка, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить скасувати ухвалу цього суду з направленням справи для продовження розгляду. Зазначає, що судовий збір сплачено у розмірах, визначених чинним законодавством, оскільки при подачі адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні касаційної з урахуванням наступного.

Постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, суддя апеляційного суду виходив з того, що позивачкою не долучено документ про сплату судового збору в розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» у зв'язку з чим запропоновано сплатити судові витрати, при визначенні яких керуватися положеннями частини четвертої статті 189 КАС України.

Зазначений висновок відповідає дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VІ) Згідно підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону в редакції Закону від 19 березня 2013 року №590-VІІ ставка судового збору визначається виходячи з адміністративного позову майнового або немайнового характеру.

Спір майнового характеру полягає в тому, що особа, яка звертається до суду, вимагає визнати за нею майнове право, присудити річ або стягнути певну грошову суму.

Однією з вимог, по якій виник спір, стала вимога про стягнення витрат на правову допомогу. Такий спір носить майновий характер, тому суддею обґрунтовано визначено розмір судового збору, який підлягає сплаті при подачі апеляційної скарги, а саме 913,50 грн. ОСОБА_1 сплачено лише 91,35 грн., що не відповідає вимогам закону та свідчить про не усунення недоліків, зазначених в ухвалі від 31 жовтня 2014 року.

Твердження позивачки про те, що судом апеляційної інстанції не застосовано приписи частини третьої статті 4 Закону № 3674-VІ, є помилковим, оскільки ця норма засовується безпосередньо при поданні позову майнового характеру до суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, ухвала судді, яка є предметом оскарження, відповідає дійсним обставинам справи та нормам права.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а ухвалу судді Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, проте може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: М.М. Олексієнко

В.І. Бутенко

І.В. Штульман