Постановление суда № 46011535, 02.07.2015, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/4536/15-ц

Провадження № 2/521/10454/15

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2015 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суду міста Одеси Гуревський В.К., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна, визначення порядку користування спільним частковим майном, й перевіривши виконання вимог статей 107-121 ЦПК України,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із зазначеними вимогами до відповідача.

Предявлена позовна заява подана без дотримання вимог, передбачених ч. 5 ст. 119 ЦПК України, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

Відповідно до позовних вимог, серед іншого, позивач просить розділити в натурі житловий будинок під літ. «А» з надвірними спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Сурікова,10 , виділивши йому ? частину спадкового майна.

Відповідно до технічного паспорту від 14.01.2015 року на житловий будинок самочинно збудованими або переобладнаними рахуються в літ. «А» по кв. 1 коридор 5, по кв. 2 кухня 5, житлова 6, а також самочинно збудованими: житлова прибудова «А1», прибудова а3, сарай «Ж».

Відповідно до п. 6 ОСОБА_3 № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» право власності на самочинно збудовані житлові будинки, будівлі, споруди, інше нерухоме майно не набувають як особи, які здійснили це будівництво, так і їхні спадкоємці. Це майно не є об'єктом права власності, воно не може бути предметом поділу та встановлення порядку користування в судовому порядку; на нього не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, у тому числі продаж його з прилюдних торгів.

За п. 9 цієї ОСОБА_3 розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що відповідно до статті 26 Закону № 2780-ХІІ спори з питань містобудування вирішуються радами, інспекціями державного будівельного архітектурного контролю у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК, частина перша статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Враховуючи наведене, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти суд має звертати увагу чи зазначено у позовній заяві відповідно до вимог статті 119 ЦПК обставини щодо звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єкта до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин. У разі відсутності посилання на такі обставини або докази суд має відповідно до вимог статті 121 ЦПК залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення недоліків із наслідками, передбаченими частиною другою статті 121 ЦПК.

Таким чином, позивач має надати суду докази його звернення до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття об'єктів, що є самочинними, до експлуатації та посилання на докази щодо зазначених обставин.

У випадку, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає всі вимоги, передбачені ст. 119 ЦПК України, позовна заява буде вважатися поданою у день первісного її подання до суду.

Керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спадкового майна, визначення порядку користування спільним частковим майном залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі судді недоліків, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ухвали позивачем, інакше його позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Гуревський В.К.

02.07.2015