Постановление суда № 45923651, 11.02.2015, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/907/15-ц

УХВАЛА

11 лютого 2015 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Бориславський Ю.Л., вивчивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, про визнання права власності та скасування постанови про арешт майна,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою, в якій просить визнати квартиру АДРЕСА_1 обєктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1, визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1 та скасувати постанову про арешт майна №44576408, видану 12.11.2014 року в частині накладення арешту на квартиру№26 в будинку №68 по вул. Повітряній у м. Львові.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити ціну позову щодо вимог майнового характеру.

Згідно п.9 ч.1 ст.80 ЦК України, ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

У відповідності до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Згідноч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позову щодо вимог майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач подала позов про визнання квартири спільною сумісною власністю та її поділ, не зазначивши ціни позову та сплативши судовий збір в мінімальному розмірі 243,60 грн.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку покликається позивач.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів, але у позовній заяві не зазначено, яким саме чином її права порушені, невизнані чи оспорені.

Разом з тим, позивач не зазначила жодних доказів на підтвердження покликань про те, що підставою для позову стяла необхідність в поділі майна, а відповідач відмовляється в добровільному порядку поділити спірне майно.

У відповідності до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених в ст.ст. 119, 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати пяти днів з дня отримання ним ухвали, для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 119, 121 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, про визнання права власності та скасування постанови про арешт майна залишити без руху.

Позивач має право протягом строку, який не перевищує пяти днів усунути недоліки позовної заяви. Якщо позивач усуне зазначені недоліки позовної заяви у визначений ухвалою строк, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше така є неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: Бориславський Ю. Л.