Постановление суда № 45916877, 03.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/928/15 Справа № 200/5924/15-к Головуючий у 1 й інстанції - Савченко Є. М. Доповідач - Ферафонтов В.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Ферафонтова В.Ю.,

суддів Коваленко Н.В., Дрибаса Л.І.

при секретарі Лісіні С.В.

за участю:

прокурора Смирнова В.Р.

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську 03 червня 2015 року кримінальне провадження № 12015040640000201, за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції, на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року,

встановила:

Цією ухвалою обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12015040640000201, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1, 4 ст. 358 КК України,

повернуто прокурору у зв'язку з його невідповідністю вимогам КПК України.

Суд мотивував своє рішення тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, оскільки в ньому зазначені, але фактично не кваліфіковані дії обвинуваченого за ч.3 ст. 357 КК України.

В апеляції прокурор, не погоджуючись з ухвалою суду, вказує на те, що рішення суду винесено безпідставно, всупереч вимогам діючого законодавства. Так в ухвалі суд посилається на те, що обвинувальний акт складений слідчим з порушенням вимоги ст.291 КПК України, проте данні висновки суду є необґрунтованими, оскільки у обвинувальному акті вказані обставини, які прокурор вважає доведеними на час його направлення в суд, а той в свою чергу вдався в оцінку наданих доказів. Просить ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року, скасувати, та призначити новий судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_2, який не заперечував проти апеляції, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до п. З ч. З ст. 314 КПК України, має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК.

Стаття 291 КПК України визначає вимоги до змісту та форми обвинувального акту, а також реєстру матеріалів досудового розслідування.

При цьому суд може повернути обвинувальний акт слідчому або прокурору виключно з підстав невідповідності вимогам ст.291 КПК України.

На думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції є необґрунтованим, а підстави для повернення обвинувального акту такими, що не заслуговують на увагу.

Як вбачається з ухвали суду, підставою для повернення обвинувального акту стала, на думку суду, відсутність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.3 ст.357 КК України, стосовно незаконного заволодіння будь-яким способом паспортом громадянина на ім'я ОСОБА_3 та іншими важливими документами на вказане ім'я, а дії ОСОБА_2 кваліфіковані лише за ч.1 і ч.4 ст.358 КК України.

Як вбачається з даного обвинувального акту, в ньому відображені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими в ході досудового розслідування, а саме, місце, спосіб, час, мотив вчинення кримінального правопорушення, його правова кваліфікація з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, на що вказав і сам суд у своїй ухвалі.

Разом з тим, пославшись на те, що вказані обставини не кваліфіковані ще й за ч.3 ст.357 КК України, суд не взяв до уваги, що в ході досудового розслідування ОСОБА_2 і не пред'являлась підозра за ч.3 ст.357 КК України, що позбавляло правових підстав кваліфікувати вказані дії в обвинувальному акті щодо ОСОБА_2 за цим законом. Крім того, вказівка суду про необхідність додаткової кваліфікації дій обвинуваченого протирічить вимогам ст.337 КПК України стосовно визначення меж судового розгляду. Більш того, як правильно зазначено в апеляції прокурора, для прийняття рішення про кваліфікацію вчиненого обвинуваченим діяння, а саме щодо запропонованої кваліфікації за ч.3 ст.357 КК України, необхідно дослідити докази отримані в ході досудового розслідування, що можливо зробити лише на стадії судового слідства, враховуючи вимоги ст.339 КПК України та в разі реалізації прокурором своїх прав, передбачених цією статтею.

Тому ухвала суду підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження у суді першої інстанції, - задовольнити.

Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 березня 2015 року, в частині повернення обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12012050690000036, відносно ОСОБА_2 прокурору для продовження досудового розслідування - скасувати, а обвинувальний акт повернути на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення.

Судді: