№ 4585833, 28.01.2009, Одеський окружний адміністративний суд

                                               Справа № 2-а - 10601/08/1570

                                                               ПОСТАНОВА

                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2009 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді    Іванова Е.А.

при секретарі судового засідання Болотовій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом прокурора Болградського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області до Автотранспортного підприємства Болградської райспоживспілки про стягнення заборгованості по фінансовим санкціям на суму 2440,38грн., - 

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Болградського району Одеської області звернувся до суду з позовом в інтересах Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області до Автотранспортного підприємства Болградської райспоживспілки в якому просить стягнути з відповідача на користь Управління пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені в сумі 2 440,38грн.

У судовому засіданні представник Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області на полягав на розгляді справи за відсутності представника прокуратури,  позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав зазначених у позовній заяві та пояснив, що відповідач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. 19.07.2008р. управлінням було здійснено перевірку   Автотранспортного підприємства Болградської райспоживспілки, після якої стало відомо, щодо ліквідації підприємства. 26.06.2008р. управлінням винесено рішення №02-725, №02-726, №02-727, №02-728, №02-729, №02-730, №02-731, №02-732, №02-733, №02-734, №02-735, №02-736, №02-737, №02-738, №02-739, №02-740, №02-741 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду на загальну суму 2440,38грн., з якої 1829,88грн. – фінансові санкції, 610,50грн. – пеня. Вищезазначені рішення були направлені на адресу відповідача. У зв’язку з  тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість до цього часу було подано позов до суду.

          Представник прокуратури у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином та своєчасно. 

Представник відповідача у судове засідання також не з’явився, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином та своєчасно, причини неявки суду не відомі відгук не надав.

Вислухавши пояснення представника Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

       Ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 N 2181-III, передбачено, що установи Пенсійного фонду України є контролюючими органами стосовно внесків до Пенсійного фонду України, які здійснюють перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції. У період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України, отже, спір за участю управління Пенсійного фонду та суб'єкта господарювання про стягнення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб'єкта владних повноважень, а саме - органу виконавчої влади, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції щодо контролю надходження страхових внесків та інших платежів до фонду, та відповідає вищенаведеному нормативному визначенню адміністративної справи.

      Згідно ст..15 Указу Президента України «Про положення про Пенсійний фонд України» від 01.03.2001р.  Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

      Визначення управлінь Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах як органів державної влади, що здійснюють владні управлінські функції, випливає з Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління ПФУ N 8-2 від 30.04.2002.

      Відповідно до покладених на нього завдань управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій, застосовує фінансові санкції.

              Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

      Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

       Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

       Відповідно до вказаної статті страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

        Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

        Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

          Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи (а.с.9), відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

          Станом на жовтень 2008 р. за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті фінансових санкцій на суму 1829,88 грн. та пені -610,50грн. на загальну суму 2440,38грн. 

          Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

        Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

        Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

         Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески.

          Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

          Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

          Судом встановлено, що відповідач несвоєчасно сплатив страхові внески в період:

 з 21.06.2005 року по 06.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-725 про застосування до відповідача штрафу на суму 50відсотків від суми заборгованості, що становить 279,33грн. та пені на суму 93,85грн.(а.с.23);

 з 20.04.2005 року по 09.08.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-726 про застосування до відповідача штрафу на суму 50 відсотків, що становить 17,87грн. та пені на суму 3,97грн.(а.с.24);

з 20.01.2006 року по 26.01.2006 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-727 про застосування до відповідача штрафу на суму 10 відсотків, що становить 4,23грн. та пені на суму 0,25грн.(а.с.25);

з 20.12.2005 року по 22.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-728 про застосування до відповідача штрафу на суму 10 відсотків, що становить 1,93грн. та пені на суму 0,04грн.(а.с.26);

з 21.11.2005 року по 06.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-729 про застосування до відповідача штрафу на суму 10 відсотків, що становить 3,32грн. та пені на суму 0,50грн.(а.с.27);

з 21.11.2005 року по 20.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-730 про застосування до відповідача штрафу на суму 10 відсотків, що становить 53,68грн. та пені на суму 15,57грн.(а.с.28);

з 20.10.2005 року по 20.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-731 про застосування до відповідача штрафу на суму 20 відсотків, що становить 146,59грн. та пені на суму 44,28грн.(а.с.29);

з 20.10.2005 року по 06.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-732 про застосування до відповідача штрафу на суму 20 відсотків, що становить 8,30грн. та пені на суму 1,95грн.(а.с.30);

з 20.09.2005 року по 06.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-733 про застосування до відповідача штрафу на суму 20 відсотків, що становить 4,60грн. та пені на суму 1,77грн.(а.с.31);

з 20.09.2005 року по 19.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-734 про застосування до відповідача штрафу на суму 50 відсотків, що становить 104,05грн. та пені на суму 40,67грн.(а.с.32);

з 22.08.2005 року по 06.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-735 про застосування до відповідача штрафу на суму 50 відсотків, що становить 293,02грн. та пені на суму 62,12грн.(а.с.33);

з 20.07.2005 року по 09.08.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-736 про застосування до відповідача штрафу на суму 10 відсотків, що становить 3,47грн. та пені на суму 0,69грн.(а.с.34);

з 20.07.2005 року по 06.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-737 про застосування до відповідача штрафу на суму 50 відсотків, що становить 291,07грн. та пені на суму 80,92грн.(а.с.35);

з 21.11.2005 року по 06.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-738 про застосування до відповідача штрафу на суму 20 відсотків, що становить 6,50грн. та пені на суму 1,59грн.(а.с.36);

з 20.05.2005 року по 06.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-739 про застосування до відповідача штрафу на суму 50 відсотків, що становить 312,51грн. та пені на суму 125грн.(а.с.37);

з 20.05.2005 року по 09.08.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-740 про застосування до відповідача штрафу на суму 20 відсотків, що становить 7,24грн. та пені на суму 2,93грн.(а.с.38);

з 20.04.2005 року по 06.12.2005 року в зв’язку з чим позивач 26.06.2008 року прийняв рішення №02-741 про застосування до відповідача штрафу на суму 50 відсотків, що становить 292,17грн. та пені на суму 134,40грн.(а.с.39).

        Відповідно до п.9 ст.106 Закону України  „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу, тому суд погоджується з нарахуванням позивачем фінансових санкції за несвоечасну сплату внесків.

   Згідно п.15 ст.106  Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058 строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

   Вказані рішення були спрямовані поштою до відповідача та отримані ним 28.07.2008 року, про що свідчить копія поштового повідомлення (а.с.21,22), та до цього часу не оскаржувались та не скасовувались.

   Прийняті рішення були в наступному відповідно до ст.106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» спрямовані до виконавчої служби для стягнення, але в зв’язку з початком процедури ліквідації підприємства виконавче провадження по ним було закінчено (а.с.40-56).

       Беручи до уваги те, що суму заборгованості по фінансовим санкціям у розмірі 2440,38грн. відповідач у встановлені законодавством строки до Пенсійного фонду України не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України (а.с.4-7);доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

     Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

      Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

     Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

          Керуючись ст. ст. 7-9, 158,160, 163, КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

           Позов прокурора Болградського району Одеської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області до Автотранспортного підприємства Болградської райспоживспілки задовольнити.

          Стягнути з Автотранспортного підприємства Болградської райспоживспілки (розташованого : Одеська область м.Болград, вул..Транспортна 2,  код ЕДРПОУ 31069345) на користь Управління Пенсійного фонду України в Болградському районі Одеської області (код 22500855, м.Болград вул.Лиманна 39) на р/р 256063014444 у Болградському відділенні Ощадного банку  №6777 МФО 388197 заборгованість по сплаті фінансових санкцій: штрафу -1829,88грн., пені на суму 610,50грн. всього 2440,38грн.

      Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду  через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 02 лютого 2009 року.

                Суддя                                                                         Е.А.Іванов