Постановление суда № 45832927, 25.06.2015, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/20834/15-ц

У Х В А Л А

25 червня 2015 року суддя Печерського районного суду м. Києва, А. В. Мельник, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Національно історико-архітектурного музею «Київська фортеця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Національно історико-архітектурного музею «Київська фортеця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії.

Перевіривши матеріали позовної заяви, вважаю, що її слід залишити без руху для усунення недоліків, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. По суті, цей пункт є відображенням прохальної частини позовної заяви.

В порушення наведеного положення пункту ч. 2 ст. 119 ЦПК України, ОСОБА_2 у прохальній частині позовної заяви не зазначає, суму яка підлягає стягненню як середній заробіток за час вимушеного прогулу, компенсація за невикористану відпустку та роботу у вихідні дні. У зв'язку з цим позивачу необхідно чітко вказати суми, які підлягають стягненню з відповідача.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Проте, у позовній заяві ОСОБА_2 не зазначено з яких міркувань вона виходила визначаючи розмір моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Разом з цим, вимоги позивача викладені в пунктах 4, 5 прохальної частини позовної заяви є неконкретними та не відповідають вимогам ст. 16 ЦК України.

Таким чином, суд дійшов до висновку про залишення заяви без руху для надання позивачу строку для усунення недоліків, а саме - викласти позовні вимоги в новій редакції враховуючи вищезазначені норми закону.

Частиною 1 ст. 121 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 119, 121, 210 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Національно історико-архітектурного музею «Київська фортеця» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, скасування наказу та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ними копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Мельник