№ 4575448, 02.02.2009, Одеський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

                                                                                                           Справа №2-а-7960/08/1570

             02 лютого  2009 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого- судді Іванова Е.А.

при секретарі-  Мезнер О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕНІ-ЛАЙН” до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області  про визнання недійсним податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рені-Лайн» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ренійському районі Одеської області в якому просило визнати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2008р. №0004362301/0 недійсним, проте 15.07.2008р. уточнили позовні вимоги та просять суд визнати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2008р. №0004362301/1 недійсним.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі,  просили суд задовольнити їх з підстав зазначених у позовній заяві та пояснили, що на ТОВ «Рені-Лайм» проводилась виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки був складений акт від 22.05.2008р. №176/23-17-22478794 на підставі якого було винесено податкове-повідомлення рішення від 22.05.2008р. № 0004362301/0, яким нараховані штрафні санкції у сумі 20378грн. Не погодившись з зазначеним рішенням ТОВ «Рені-Лайм» направило скаргу до ДПІ у Ренійському районі Одеської області на вищезазначене рішення, проте  скарга була залишена без задоволення, а за результатами скарги прийнято оскаржуване рішення №0004362301/1 від 12.06.2008р. Представник позивача вважають, що висновки викладені в акті на підставі якого видане рішення, не відповідають законодавству України, свідчать про невірне застосування ДПІ у Ренійському районі Одеської області норм матеріального права, та порушують позивача охоронювані законом права та інтереси. В акті відповідач зробив висновок, що ТОВ «Рені-Лайм» у порушення п.7.4.3. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» невірно проводило розрахунок питомої ваги податкового кредиту, що вплинуло на неправомірне визнання від’ємного значення різниці між сумою зобов’язання на кредит. Крім того, ДПІ вважає, що підприємством не здійснювався окремий облік. Всупереч нормам Закону, відповідач неправомірно нарахував ТОВ «Рені-Лайм» додаткові зобов’язання зі сплати ПДВ з урахуванням придбання товарів та послуг, що не використовується підприємством в будь-яких операціях, тому що призначені та використовуються для створення основних засобів  - будівництва зернового комплексу для перевалки зерна у майбутньому, тобто у операціях, що у майбутньому підлягають оподаткуванню ПДВ та не беручи до уваги окремий облік підприємства, а вираховуючи увесь об’єм. У зв’язку з тим, що ТОВ «Рені-Лайм» не згодне з винесеним рішенням ДПІ у Ренійському районі Одеської області, тому і звернулося до суду.      

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали у повному обсязі просили суд відмовити в його задоволенні з підстав зазначених у запереченнях та пояснили, що дійсно була проведена виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої був складений зазначений представниками позивача акт та на підставі якого винесене рішення 22.05.2008р. № 0004362301/0, за результатами розгляду скарги позивача винесене податкове повідомлення-рішення  №0004362301/1 від 12.06.2008р. з яким і не згоден позивач оскільки вважає, що ДПІ неправомірно нарахувало зобов’язання зі сплати штрафних санкцій з ПДВ в частині використання придбаних товарів, робіт, послуг в операціях, що не оподатковується ПДВ. Проте ДПІ у Ренійському районні Одеської області при проведенні перевірки діяла у межах своєї компетенції та у відповідності з діючим законодавством, крім того оскаржуване позивачем податкове-повідомлення рішення винесене у відповідності з діючим законодавством, тому підстав для задоволення позову немає.   

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

22 травня 2008 року ДПІ у Ренійському районі здійснило перевірку позивача на предмет дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, про що був складений акт №176/23-17-22478794. На підставі вказаного акту 22 травня 2008 року ДПІ прийняла податкове рішення №0004362301/0 та №0004372301/0. За наслідками розгляду первинної скарги позивача ДПІ у Ренійському районі прийняла 12.06.2008 року податкове повідомлення -рішення №0004362301/1 згідно якого податкове повідомлення –рішення №0004362301 від 22.05.2008 року було залишено без змін, та визначена сума штрафу з ПДВ у розмірі 20378грн.

Підставою для застосування штрафної санкції стало те, що  позивач на думку ДПІ не здійснював окремий облік оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, що призвело до невірного розрахунку питомої ваги при визначенні суми податкового кредиту в оподатковуваних операціях, що вплинуло на завищеня від’ємного значення податку на додану вартість в деклараціях з ПДВ за 2007 рік на загальну суму 236647грн, що на думку відповідача є порушенням вимог ст.7.4.3. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” тому було донараховано податку на додану вартість на суму 14446грн. в тому числі за: січень 2007 року -1923грн., лютий 2007 року-10437грн., квітень 2007 року -411грн., червень 2007 року -1685грн. та зменшено суму відшкодованого в травні ПДВ на суму 26310грн. Виходячи з розміру штрафу 50% від загальної суми донарахованого податку.

Сторонами визнається, що відомості щодо сум ПДВ зазначені позивачем у деклараціях у 2007 році  відповідають даним декларацій зазначених в акті перевірки від 22.05.2008 року, та що уся сума донарахованого позивачу ПДВ складається з сум ПДВ з товарів, матеріалів використаних позивачем на будівництві зернового комплексу по перевалці зерна, який ще не введений в експлуатацію та не використовувався підприємством в перевіряємий період, тому відповідно до ч.3 ст.72КАС України суд вважає ці обставини доведеними.

Судом встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість та серед господарських операції, які обкладаються ПДВ ним виконуються операції з транзитів товарів за межі України, так й інші, які не оподатковуються ПДВ.

В акті перевірки перевіряючими не визначались конкретні операції щодо придбання позивачем товарів, які шли на будівництво комплексу, та розрахунок суми донарахованого ПДВ був виконаний виходячи з питомої ваги транзитних операцій у січні-грудні 2007 року у відсотках (а.с.21).

        Судом встановлено, що усі суми ПДВ сплаченого позивачем у складі вартості товарів та послуг придбаних ним для будівництва зернового комплекса по перевалці зерна у 2007 році були відображені у бухгалтерському обліку ТОВ відповідно до вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.

Згідно п.7.4.2. Закону України „Про податок на додану вартість” якщо платник податку  придбаває(виготовляє) товари послуги та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, як іне є об’єктом оподаткування згідно зі ст.3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно ст.5 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв’язку з придбанням (виготовленням) не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

У відповідності з п.7.4.2 Закону України „Про податок на додану вартість” у разі коли товари(роботи, послуги) виготовлені, та /або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового  кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого ) податку при їх виготовлені або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

Проте всупереч вказаним нормам ДПІ неправомірно нарахувало  позивачу зобов’язання зісплати ПДВз урахуванням придбання товарів та послуг, що не використовуються ТОВ в будь-яких операціях, тому що призначені та використовуються для створення основних засобів-будівництва зернового комплексу для перевалки зерна у майбутньому, тобто у операціях, що у майбутньому підлягають оподаткуванню ПДВ, та не беручи до уваги окремий облік підприємства, а вираховуючи увесь обсяг.

Згідно п.п.7.4.1 ст.7 Закону України 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно ч.3 п.п.7.4.1. право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Враховуючи викладене суд доходить висновку неправомірності нарахування відповідачем суми штрафних санкцій з ПДВ, а тому позовні вимоги слід задовольнити.

Керуючись ст.ст.2,7-9,158,160,163КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

       Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕНІ-ЛАЙН” до Державної податкової інспекції у  Ренійському районі Одеської області  задовольнити.

        Визнати протиправним податкове повідомлення –рішення від 12.06.2008 року №0004362301/1.

        Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарженя. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Одеського апеляційного адміністративного суду  через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.

Постанова виготовлена у повному обсязі 09 лютого 2009 року.

                 Суддя                                                                                                Е.А.Іванов