Приговор № 45666705, 23.06.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1924/15-к

Номер провадження 1-кп/623/145/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судді Гуренко М.О.,

за участю прокурора Крівенкова В.І.,

секретаря Довгалюк О.Л.,

представника потерпілої

сторони ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм кримінальне провадження №1201522032000564 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не судимого, який зареєстрований та мешкає за адресою: Харківська область, м. Ізюм, вул. Московська/Партизанська, 136/2, кв. 4

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В 2013 році, ОСОБА_2, закінчивши ДНЗ «Ізюмський професійний ліцей» за професією «слюсар-електрик з ремонту електроустаткування, електрогазозварник» за державним замовленням та отримавши диплом кваліфікованого робітника від 31 січня 2013 року серія ХА № 43966340, з метою безкоштовного отримання другої професійно - технічної освіти та стипендії, в порушення вимог ч. 5 ст. 3 Закону України «Про професійно-технічну освіту» № 103/98 ВР зі змінами від 19.12.2006 року, умисно, з корисливих мотивів, приховав від співробітників ДНЗ «Ізюмського професійного аграрного ліцею» факт наявності у нього первинної професійно-технічної освіти, яку він отримав у ДНЗ «Ізюмський професійний ліцей», 27 вересня 2013 року звернувся до приймальної комісії ДНЗ «Ізюмський професійний аграрний ліцей» із заявою щодо прийняття його до ліцею для навчання по спеціальності «тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водій автотранспортних засобів». В результаті чого, ОСОБА_2 в період з 01.11.2013 року по 01.04.2015 рік, навчаючись в ДНЗ «Ізюмський професійний аграрний ліцей» незаконно отримав стипендію в сумі 4369,21 грн., таким чином, обманним шляхом заволодів грошовими коштами в розмірі 4369,21 грн., завдавши державі матеріальну шкоду на вказану суму.

Своїми умисними діями ОСОБА_2 вчинив злочини, передбачені ч.1 ст.190 КК України.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_2 свою провину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190КК України визнав повністю.

Пояснив, що вчинив шахрайство у звязку з тим, що йому були потрібні кошти для життя. У скоєному щиро розкаявся, цивільний позов визнав у повному обсязі.

Згідно ч. 3ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_2 правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності його позиції немає. ОСОБА_2, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Досліджені по кримінальному провадженню докази, достовірність і істинність яких ОСОБА_2 не оскаржує, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що вина ОСОБА_2 у інкримінованому злочину доведена повністю, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій органом досудового розслідування за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману.

Скоєний злочин відповідно до ст. 12 КК України, а саме ч.1 ст. 190 КК України є злочином невеликої тяжкості

Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає, що ОСОБА_2 офіційно не працює, має постійне місце реєстрації, не одружений, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем навчання характеризується позитивно, раніше не судимий, про що свідчать копії: паспорта громадянина України, довідок лікарів, характеристики, довідки військового комісара, вимога щодо судимості.

Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_2, згідност. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_2, згідност. 67 КК України, судом не встановлені.

Призначаючи покарання, суд, у відповідності до вимогст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який законом віднесений до категорії злочину невеликої тяжкості, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Також при призначенні покарання враховуються вимогист. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе без ізоляції його від суспільства.

Розглянувши цивільний позов, поданий представником Державного навчального закладу «Ізюмський професійний аграрний ліцей» ОСОБА_1, суд вважає за необхідне задовольнити його повністю, стягнувши матеріальну шкоду у розмірі 4369, 21 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.50, 61, 63,65-67, ч.1 ст. 190 КК України, ст. ст.2,94, 351,368-371,373-376,395КПК України, суд

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст.190 КК Українита призначити покарання у вигляді 100 (сто) годин громадських робіт.

Міра запобіжного заходу не обиралася.

Цивільний позов Державного навчального закладу «Ізюмський професійний аграрний ліцей» задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного навчального закладу «Ізюмський професійний аграрний ліцей» матеріальну шкоду у розмірі 4369,21 грн. одержувач платежу: Державний навчальний заклад «Ізюмський аграрний ліцей» код 37874947, регістраційний рахунок 3141151535700001, МФО 851011.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.О. Гуренко