№ 4564008, 28.05.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця,    вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

28 травня 2009 р.                                                                                    Справа № 2-а-1529/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,

При секретарі судового засідання: Вихристюк Інні Василівні 

За участю представників сторін:

позивача: Андрійчук О.А.

відповідача: Грінь О.О.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Будинкоуправління №1 КЕВ  

до:   управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці 

про: скасування рішень №№825,826,827 про застосування фінансових санкцій

ВСТАНОВИВ :         

 До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов Будинкоуправління №1 КЕВ до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці про скасування рішень №№825,826,827 про застосування фінансових санкцій.

Позов мотивовано тим, що  відносно позивача начальником управління Пенсійного фонду у Замостянському районі м. Вінниці були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків №№ 825, 826, 827 від 03.09.2008 року.

Дані рішення позивач вважає безпідставними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, а тому звернувся до суду про їх скасування.

Ухвалою суду від 25.03.2009 року провадження у справі було відкрито.

В судовому засіданні представник позивача уточнила дату винесення рішень про застосування фінансових санкцій та  нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків №№ 825, 826, 827, а саме - 03.10.2008 року. Зазначене було підтверджено витягом із журналу обліку рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за 2008 рік, в якому датою винесення вищевказаних рішень зазначалось 03.10.2008 року. Заявлене також підтвердилось представником відповідача, яка суду пояснила, що при винесенні рішень спеціалістом управління, відповідальним за роботу з даним підприємством, була допущена описка в даті винесення рішень: замість 03.10.2008 року фактично проставлено 03.09.2008 року. Окрім витягу з журналу обліку рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за 2008 рік представник відповідача дане твердження підтвердила також повідомленням про вручення поштового відправлення №355588, копія якого долучена до матеріалів справи. Судом прийнято дані уточнення і ухвалено вважати датою винесення оскаржуваних рішень 03.10.2009 року.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та просила задоволити їх, обґрунтовуючи свою позицію обставинами, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача не погодилась з позовними вимогами з підстав, викладених у письмових запереченнях за вх.№5052 від 10.04.2009 року. В обґрунтування своєї позиції представник відповідача послалась на обґрунтованість рішень та те, що вони винесені з дотриманням вимог чинного  законодавства і відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон № 1058- IV).

Стаття 15 Закону №1058-1У передбачено, що платники внесків є роботодавці, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, що обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору ( контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством або за договорами цивільно-правового характеру.

Будинкоуправління №1 КЕВ зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 6 ч.2 ст.17 Закону України №1058-1У та п. 5.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а саме до 20 числа наступного за звітним місяцем.

Однак, в порушення вищевказаних положень, позивач не своєчасно сплачував нараховані за відповідний базовий період страхові внески, в результаті чого виникла заборгованість.

На підставі п.2 ч.9 статті 106 вказаного Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду України, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

В силу пункту 9.3.2 ч.9 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 року №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.004 року №64/8663 (далі Інструкція) передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки, незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Як наслідок несвоєчасної сплати позивачем заборгованості, управлінням Пенсійного фонду України у Замостянському районі м. Вінниці прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків № 548, 549, 550 від 30.07.2008 року за період з 22.05.2006 року по 11.07.2008 року.

Відповідно до ч.13 ст.106 Закону страхувальник має право звернутися до вищого органу Пенсійного фонду зі скаргою на рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Згідно п.3 Порядку, у разі, коли страхувальник вважає, що орган Пенсійного фонду прийняв рішення, що суперечить законодавству про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий страхувальник має право оскаржити у вищому органі Пенсійного фонду таке рішення.

В судовому засіданні встановлено, що дані рішення 05.08.2008 року були оскаржені позивачем до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області. 01.09.2008 року ГУПФ України у Вінницькій області було прийнято рішення про часткове задоволення скарги платника - рішення № 548, 549, 550. від 30.07.2008 року скасовані та зобов"язано УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці винести нові рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату страхових внесків з урахуванням вимог чинного законодавства.

На виконання рішення ГУПФ України у Вінницькій області відповідачем 10.09.2008 року були винесені рішення №№694, 695, 696 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків  за період 22.05.2006 року по 11.07.2008 року. 19.09.2008 року дані рішення були також оскаржені до ГУПФ України у Вінницькій області. ГУПФ України у Вінницькій області винесло рішення про часткове задоволення вимог скаржника. Як наслідок розгляду скарги платника, УПФ України в Замостянському районі м. Вінниці винесено нові рішення №№825, 826, 827 від 03.10.2008 року про застосування на загальну суму по трьох рішеннях фінансових санкцій в розмірі 122801,02 грн. та нарахування пені в розмірі 55567,38 грн. Підприємство 10.02.2009 року оскаржило зазначені рішення до ГУПФ України у Вінницькій області, однак їх скаргу залишено без задоволення, у зв"язку з пропущенням строку їх оскарження, а рішення №№825, 826, 827 - без змін.

Будинкоуправління №1 КЕВ не погоджується з результатами розгляду скарги, а тому звернулось до суду із зазначеними позовними вимогами. Свою позицію представник позивача обгрунтовує тим, що рішення №№825, 826, 827 були надіслані підприємству невчасно, а тому це позбавило можливості  позивача вчасно оскаржити ці рішення. Окрім того, представник позивача вважає неправомірним нарахування штрафних санкцій та пені відповідачем у відповідних відсотках, оскільки підприємство частково сплачувало заборгованість зі сплати страхових внесків за вказаний період.

Судом при оцінці доказів, а саме рішень  №№825, 826, 827, встановлено, що вони винесені на підставі ч.3 ст.106 Закону з дотриманням базових періодів нарахування штрафних санкцій та пені. В судовому засіданні представником позивача  не надано жодних доказів проплати суми боргу за період заборгованості. Жодних клопотань з даного приводу представником Будинкоуправління №1 КЕВ не заявлялось.

За загальним правилом в основі дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень, що суперечать чинному законодавству, лежать певні юридичні факти, суб’єктивні обставини, застосування яких потягло за собою порушення прав сторони. При цьому такі дії чи бездіяльність носять явний характер, тобто повинні підтверджуватись відповідними доказами.

Доказами в розумінні статті 79 КАС України є документи, листи, телефонограми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Однак представником позивача не надано жодного доказу щодо неправомірності нарахування відповідачем штрафних санкцій та пені, а також підтвердження проплати суми боргу частинами за період з 22.05.2006 року по 11.07.2008 року, а тому судом не можуть бути взяті в якості доказів відповідні твердження позивача, висловлені в усній формі без надання відповідних документальних підтверджень.

Крім цього, при дослідженні вищевказаних рішень, враховуючи той факт, що при їх винесенні спеціалістом управління, відповідальним за роботу з даним підприємством, була допущена описка в даті винесення рішень: замість 03.10.2008 року фактично проставлено 03.09.2008 року,  а також те, що дані рішення були отримані позивачем 07.10.2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №355588 від 07.10.2008 року, судом не встановлено жодних порушень строків вручення позивачу даних рішень.

У відповідності до ч.13 ст.106 Закону страхувальник має право протягом 10 робочих днів з дня одержання відповідного рішення сплатити вказану суму або оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов"язковим повідомленням про це відповідного органу Пенсійного фонду, яким прийнято рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не сплатив заборгованості та пропустив строки оскарження оскаржуваних рішень до ГУПФ України у Вінницькій області.

Згідно статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Таким чином, судом встановлено, що усні та письмові заперечення, які надані представником відповідача, містять докази того, що оскаржувані рішення відносно позивача прийнято на підставі Закону 1058-IV та Інструкції, а тому є такими що не суперечать Конституції та Законам України.

За вказаних обставин та вищезазначених положень чинного законодавства України, враховуючи, що заборгованість Будинкоуправління №1 КЕВ підтверджується розрахунками сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, а також недоведеність позовних вимог позивачем, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позовних вимог Будинкоуправління №1 КЕВ (вул. Київська, 31, м. Вінниця, 21032, р/р 26001009003801 в ВАТ "Светбанк", МФО 300164, код ЄДРПОУ 24964352) до управління Пенсійного фонду України в Замостянському районі м. Вінниці (вул. 50-річчя Перемоги, 7, м. Вінниця, 21007, р/р 25601323531203 ВОФ ВАТ "Ощадбанк" МФО 302076, код ЗКПО 20097763) про скасування рішень №№825,826,827 про застосування фінансових санкційвідмовити. 

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено:  02.06.09 

Суддя                /підпис/                                 Гонтарук Віктор Миколайович

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: