№ 4563889, 18.06.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 р. Справа № 2-а-2282/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,

При секретарі судового засідання: Педорук Олесі Сергіївні

За участю представників сторін:

позивача : Лишак І.В.

відповідача : не з'явився

розглянувши матеріали справи

за позовом: Управління пенсійного фонду України у м. Ладижин

до: Відділу державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції.

про: визнання дій протиправними.

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції про визнання дій противоправними.

Позов мотивовано тим, що Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин у Вінницькій області направило на адресу відділу державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції вимогу на виконання № Ю 134/1 від 25.01.20007 року про стягнення з платника страхових внесків ОСОБА_1 боргу у розмірі 170 грн., а відділ державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції не вчинив ніяких дій по виконанню даної Вимоги.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, ніяких заяв на про причину неявки в судове засідання на адресу суду не надходило.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. До такого висновку суд прийшов з огляду на таке:

Як вбачається з матеріалів справи, управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин у Вінницькій області звернулось до відділу державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції з Вимогою на виконання № Ю 134/1 від 25.01.2007 року про стягнення з платника страхових внесків ОСОБА_1 боргу у розмірі 170 грн.

Дані правовідносини регулюються Законом України “Про виконавче провадження”від 21 квітня 1999 року, N 606-XIV.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження”державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

З огляду матеріалів справи, а саме Вимоги на виконання № Ю 134/1 від 25.01.2007 року, дана вимога відповідає вимогам чинного законодавства.

Ч. 5 ст. 24 Закону України “Про виконавче провадження”копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. Але станом на 06.05.2009 року на адресу Управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин у Вінницькій області не надходила постанова про відкриття виконавчого провадження.

Позивач також звертався до державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції з листами, від 17.07.2008 року та від 01.12.2008 року, щодо надання інформації про хід виконання. Але ніяких документів позивач в відповідь не отримав.

Відповідно до ч. 5 ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження”у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Всі ці факти які наведені вище свідчать про бездіяльність державного виконавця та порушення норм чинного законодавства.

Стосовно стягнення коштів, відповідно до вимоги № Ю 134/1 від 25.01.2007 року про стягнення з платника страхових внесків ОСОБА_1 боргу у розмірі 170 грн., потрібно відмітити наступне Законом України “Про виконавче провадження”, а саме ч. 1 ст. 5 державний виконавець зобовязаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Ч. 2 ст. 25 Закону України “Про виконавче провадження”встановлює, що державний виконавець зобовязаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а по виконанню рішення немайнового характеруу двомісячний строк. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи розміри ставок державного мита, закріплені ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року за №7-93 (із позовних заяв 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), суд вважає за доцільне стягнути з відповідача до державного бюджету державне мито в розмірі 170 гривень

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Визнати дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області по виконанню Вимоги №Ю/134/1 від 25.01.2007р. протиправним.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції Вінницької області (Вінницька область, м. Ладижин, вул. П. Кравчика, 33 ) стягнути з ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області (24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Процишина, 91 р/р 25607736170103, в ОПЕРВ Вінницького обласного управління Ощадбанку, МФО 302076, код ЄДРПОУ 26285320) кошти в сумі 170 грн.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:19.06.09

Суддя Федчук Віталій Володимирович