Постановление суда № 45550666, 23.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 р.Справа № 818/978/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі № 818/978/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Сумський авторемонтний завод" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області в якому просить, з урахуванням уточнень позовних вимог провив:

- визнати протиправними дії відповідача з проведення камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік Публічного акціонерного товариства Сумський авторемонтний завод, за результатами якої було складено акт від 20 січня 2015 року № 158/1503/05422065;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 4 лютого 2015 року № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання по орендній платі у загальному розмірі 35 463, 21 грн., у тому числі за основним платежем - 23 642, 14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 11 821, 07 грн.

Постановою Сумського окружного адміністративного від 16.04.2015 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного від 16.04.2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: пп. 19-1.1.2п. 19-1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податково кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивачем надано до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він заперечує проти задоволення апеляційної скарги. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 23.06.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції із посиланням на докази, досліджені під час судового розгляду справи, встановлено, що 20.01.2015 посадовою особою відповідача проведено камеральну перевірку уточнюючої податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод", за результатами якої складено акт № 158/1503/05422065 (а.с. 13).

Зі змісту вказаного акту встановлено, що перевірку проведено на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України та у порядку ст.ст. 75, 86 розділу ІІІ Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки від 20.01.2015 № 158/1503/05422065 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.02.2015 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобовязання по орендній платі у загальному розмірі 35 463, 21 грн., у тому числі за основним платежем - 23 642, 14 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 11 821, 07 грн. (а.с. 14).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із п. 76.1 ст. 71 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Разом із тим, пунктом 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

-з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

-з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, обмеження стосовно проведення перевірок (в частині їх проведення виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України) стосуються лише підприємств, з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній рік. Підприємства, у яких обсяг доходів перевищує 20 мільйонів гривень за попередній рік, не підпадають під ці обмеження. Тобто, визначальним у даному випадку є обсяг доходів за попередній рік.

Як встановлено з наявної в матеріалах справи копії податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємства за 2014 рік (а.с. 18-19), сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за 2014 рік становить 1 593 306, 00 грн., тобто менше 20 мільйонів.

Крім того, відповідно до пункту 8 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, позивач будь-яких заяв до ДПІ у м. Сумах щодо проведення перевірки не подавав.

До суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари позивач не відноситься.

До того ж, матеріали справи не містять доказів того, що Кабінет Міністрів України надавав дозвіл ДПІ у м. Сумах на проведення камеральної перевірки уточнюючої податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за 2014 рік Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод".

Також, матеріали справи не містять доказів того, що оскаржувану перевірку проведено згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про ініціювання податковим органом камеральної перевірки Публічного акціонерного товариства "Сумський авторемонтний завод" за відсутності визначених на це законом підстав, що свідчить про відсутність у податкового органу компетенції на прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами такої перевірки.

В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16.04.2015р. по справі № 818/978/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3