№ 4554887, 26.08.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2009 р. Справа № 2-а-2915/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Гонтарука Віктора Миколайовича,

При секретарі судового засідання: Зелінській Ірині Василівні

За участю:

Представника позивача: Данилюка В.М.

Відповідач: в судове засідання не з"явився. Про час, дату і місце судового засідання повідомлений завчасно і належним чином. Причини неявки суду невідомі.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до: селянського (фермерського) господарства "Ранок - В"

про: стягнення заборгованості в сумі 19461,78 грн.

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду заявлено позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до селянського (фермерського) господарства "Ранок - В" про стягнення адміністративно - господарських санкцій у розмірі 18983,61 грн. та пені у розмірі 478,17 грн.за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік.

Позов мотивований тим, що відповідачем, всупереч вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не забезпечено встановленого нормативу 2 робочих місця, призначених для працевлаштування інвалідів, та самостійно розраховано суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 18983,61 грн. За порушення вимог даного Закону відповідачеві нараховано пеню в сумі 478,17 грн.

Оскільки підприємством кошти в добровільному порядку не сплачено, Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось з позовом до суду з зазначеними вимогами.

Ухвалою суду від 18.06.2009 року провадження по справі відкрито.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити. Заявлені вимоги мотивував обставинами, наведеними в адміністративному позові.

Відповідач в судове засідання 26.08.2009 року не з"явився, однак його позиція відома суду відповідно до усних заперечень, наданих керівником СФГ "Ранок-В" в судовому засіданні 03.07.2009 року. Відповідач в обгрунтування заявленого пояснив, що підприємством виконані вимоги Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі - Закон) щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому відсутні підстави для застосування позивачем адміністративно-господарських санкцій та нарахування пені за їх несплату.

Враховуючи, що відповідач був повідомлений належним чином про час, дату і місце судового засідання, суд, з урахуванням думки представника позивача, приходить до висновку щодо можливості розгляду справи без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Згідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (далі Закон) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Як вбачається з поданих матеріалів, за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів у 2008 року відповідач у рядку 06, поданого звіту, нарахував суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 18983,61 грн., яка в установлені строки не сплачена.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. З урахуванням вищенаведеної норми відповідачеві нараховано пеню в розмірі 478,17 грн.

Частиною 4 статті 20 Закону, зокрема, встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Статтею 18 Закону передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Разом з тим, відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів відповідно до частини другої статті 19 цього Закону покладається на керівників підприємств. А в разі, коли кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної сплати штрафних санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Пункт 4 підпункт 3 Положення “Про Фонд соціального захисту інвалідів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2002 р. №1434 передбачає, що Фонд, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за виконанням підприємствами нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та сплатою ними адміністративно-господарських санкцій і пені.

Аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що обовязок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обовязком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця.

Завданням Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до ч. З ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищезазначеного можна зробити висновок про те, що підприємство повинне виділити і створити робочі місця для інвалідів та повідомити державну службу зайнятості про те, яку категорію інвалідів воно може прийняти на такі створені ним місця. А державна служба зайнятості направляє на ці створені підприємством робочі місця зареєстрованих у ній інвалідів з врахуванням їх побажань, рекомендацій МСЕК та професійних навичок.

Підтвердженням факту виділення та створення робочих місць для інвалідів СФГ "Ранок - В" є подання до Козятинського міськрайонного центру зайнятості звітів про наявність вакансій на протязі 2008 проку, згідно з якими СФГ "Ранок-В" створило робочі місця для інвалідів у кількості 3 (трьох) робочих місць, що підтверджується відповідним штатним розписом адміністративно- управлінського персоналу підприємства, виписками з наказів голови СФГ "Ранок-В" щодо створення вакантних місць окремих категорій громадян (інвалідів). Кількість створених підприємством робочих місць для працевлаштування інвалідів перевищує зазначений в ч.1 ст.19 Закону норматив.

Дана інформація підтверджується листом Козятинського міськрайонного центру зайнятості № 06-16/239 від 19.05.09 року до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якому чітко зазначається, що протягом 2008 року СФГ "Ранок-В" надавало інформацію до Козятинського міськрайонного центру зайнятості про наявність вакансій для інвалідів (Ф 3-ПН). Разом з тим в даному листі зазначається, що фактів видачі направлень та фактів працевлаштування інвалідів у 2008 році не було.

Таким чином, судом зясовано, що СФГ "Ранок-В" приймало міри по створенню робочих місць для інвалідів, належним чином інформувало центр зайнятості про наявність вакансій для інвалідів. Натомість Козятинським міськрайонним центром зайнятостіна СФГ "Ранок-В" для працевлаштування інваліди не направлялись.

За вказаних обставин, суд вважає, що відповідачем повністю виконано вимоги ч. 3 ст.18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, при цьому ним вжито всіх необхідних заходів для недопущення господарських правопорушень. Елементами правопорушення, виходячи із загальних норм права, є вина та наявність причинного звязку між самим порушенням та його наслідками. Однак, суд не вбачає в діях роботодавця складу правопорушення за яке застосовується юридична відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Пирогова, 135 А, м. Вінниця, 21100, р/р 31214230700187, код ЄДРПОУ 34701036, держбюджет: Козятинський район, банк одержувача: ГУДКУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2008 рік" про стягнення з селянського (фермерського) господарства "Ранок - В" ( с. Воскодавинці, Козятинський ранон, Вінницька область, 22155, р/р 2600000144, СКБ "Дністер" м. Вінниця, МФО 302430, код ЄДРПОУ 04527922) заборгованості в сумі 19461,78 грн. (дев"ятнадцять тисяч чотириста шістдесят одна гривня сімдесят вісім копійок) відмовити.

Копію даної постанови направити відповідачу по справі рекомендованим листом.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено:27.08.09

Суддя /підпис/ Гонтарук Віктор Миколайович

Копія вірна.

Суддя:

Секретар: