Решение № 45534586, 23.02.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2015 р.Справа № 922/4716/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

без виклику представників сторін

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Гриналит" ЛТД, м.Слов'янськ до Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції, м. Харків про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харкфівської оласті від 12.02.2015 року у справі №9212/4716/14 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриналит" ЛТД про визнаня за собою право власності на нежитлову будівлю нежитлового приміщення складу загальною площею 1663,3 кв.м., літ "Ы" за адресою : м. Харків, вул. Єнакіївська, будинок № 19 відмовити повністю. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

19.02.2015 року на адресу суду надійшла заява ТОВ "Гриналит " ЛТД про винесення додаткового рішення про повернення надлишково сплаченого судового збору.

Приписами ст. 88 ГПК України визначено, що господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Розглянувши заяву позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна ( в тому числі у зв'язку з вимогами, заснованими на приписах ч. 5 ст. 216, ст. 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Пунктом 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено ставку судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру у розмірі 2% ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

При зверненні позивача з даним позовом до суду, останнім був сплачений судовий збір у розмірі 1218 грн. 00 коп., тоді як, сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1827 грн. 00 коп. Пізніше, позивачем здійснено доплату судового збору у сумі 609,00 грн.

Таким чином, загальний розмір судового збору, який було сплачено позивачем, складає 1827,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення надлишково сплаченого судового збору позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 88 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Гриналит" ЛТД про повернення надлишково сплаченого судового збору відмовити.

Суддя Л.С. Лаврова