Постановление суда № 45526862, 19.06.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 212/7322/2012

Провадження № 4-с/127/108/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: представника заявника ОСОБА_1,

зацікавленої особи ОСОБА_2,

представника зацікавленої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_4 міської ради за участю зацікавлених осіб головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання дій протиправними та скасування постанови головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 від 02.06.2015 року про зупинення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

05.06.2015 року заявник ОСОБА_4 міська рада звернувся до суду із скаргою про визнання дій протиправними та скасування постанови головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 від 02.06.2015 року про зупинення виконавчого провадження, мотивуючи свої вимоги тим, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2012 року, яке ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28.12.2012 року залишено без змін, у цивільній справі №212/7322/2012 за позовом ОСОБА_4 міської ради до ОСОБА_5 про знесення самочинно збудованого цегляного гаража та приведення ділянки у приданий для використання стан, позов задоволено, вирішено знести самочинно збудований цегляний гараж з габаритними розмірами 6,15х3,45 м., що розташований на прибудинковій території будинків №91, 93 по вул. Пирогова в м. Вінниці, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан за рахунок ОСОБА_5.

12.02.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області на підставі вищезазначеного рішення суду було видано виконавчий лист, який було звернуто до примусового виконання до Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ.

У подальшому, Ленінським В ДВС Вінницького МУЮ виконавчий лист від 12.02.2013 року було повернуто стягувачу у звязку з нездійсненням авансування витрат на проведення виконавчих дій.

12.06.2014 року за заявою ОСОБА_4 міської ради даний виконавчий лист було повторно предявлено для примусового виконання до Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ.

Відповідно до постанови головного державного виконавця Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2 від 18.06.2014 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа 212/7322/2012, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області було відкрито та надано боржнику термін для добровільного виконання рішення суду до 25.06.2014 року.

22.10.2014 року ОСОБА_4 міською радою було отримано пропозицію на авансування витрат на вчинення виконавчих дій з виконання виконавчого документу з зазначенням суми в розмірі 15000 грн., необхідної для виконання виконавчого документу.

24.10.2014 року для забезпечення виконання рішення суду міським комунальним підприємством «Архітектурно-будівельний сервіс» ОСОБА_4 міської ради були внесені кошти в сумі 15000 грн. на депозитний рахунок Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ.

Однак, примусове виконання рішення неодноразово не відбувалось у звязку з обставинами, що перешкоджали провадженню виконавчих дій.

А, 02.06.2015 року головним державним виконавцем Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду на підставі заяви представника ОСОБА_5 ОСОБА_3 у відповідності до п.12 ч.1 ст.37 та ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у звязку із вибуттям однієї із сторін виконавчого провадження та звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником. Проте, в оскаржуваній постанові не зазначено жодного доказу та відсутні посилання на підтверджуючі матеріали щодо вибуття сторони, а саме боржника із виконавчого провадження. Натомість, в постанові вказується лише те, що станом на 02.06.2015 року в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває заява ОСОБА_5, тобто самого боржника, про заміну сторони виконавчого провадження на ОСОБА_6, а також заява про визнання права власності на самочинно збудований гараж за ОСОБА_6, що і стало підставою для винесення оскаржуваної постанови та є неприпустимим.

А тому, вищевикладені обставини стали підставою для звернення заявника до суду з даною заявою.

В судовому засіданні представник заявника за довіреністю ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд останні задовольнити з підстав, зазначених у скарзі.

Зацікавлена особа головний державний виконавець Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2 заперечила проти вимог скарги та просила у задоволенні останньої відмовити у звязку з безпідставністю.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_5 за довіреністю ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заявлених вимог та просив в задоволенні останніх відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно положень статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», які кореспондуються із положеннями статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2012 року, яке ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 28.12.2012 року залишено без змін, у цивільній справі №212/7322/2012 за позовом ОСОБА_4 міської ради до ОСОБА_5 про знесення самочинно збудованого цегляного гаража та приведення ділянки у приданий для використання стан, позов задоволено, вирішено знести самочинно збудований цегляний гараж з габаритними розмірами 6,15х3,45 м., що розташований на прибудинковій території будинків №91, 93 по вул. Пирогова в м. Вінниці, привівши земельну ділянку у придатний для використання стан за рахунок ОСОБА_5 (а.с.6, 7-9).

12.02.2013 року Вінницьким міським судом Вінницької області на підставі вищезазначеного рішення суду було видано виконавчий лист, який було звернуто до примусового виконання до Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ.

У подальшому, Ленінським В ДВС Вінницького МУЮ виконавчий лист від 12.02.2013 року було повернуто стягувачу у звязку з нездійсненням авансування витрат на проведення виконавчих дій.

12.06.2014 року за заявою ОСОБА_4 міської ради даний виконавчий лист було повторно предявлено для примусового виконання до Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ (а.с.10).

Відповідно до постанови головного державного виконавця Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2 від 18.06.2014 року виконавче провадження з виконання виконавчого листа 212/7322/2012, виданого Вінницьким міським судом Вінницької області було відкрито та надано боржнику термін для добровільного виконання рішення суду до 25.06.2014 року (а.с.12-13).

Беручи до уваги те, що до ОСОБА_4 міської ради інформація щодо ходу виконання вищезазначеного рішення суду не надходила, 16.09.2014 року стягувачем до Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ направлено запит з вимогою повідомити про хід примусового виконання рішення суду (а.с.14-15).

07.10.2014 року стягувачем отримано відповідь за підписом начальника Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_7 з викладенням дій, здійснених відділом з примусового виконання виконавчого документа. У даній відповіді зокрема зазначено, що 29.09.2014 року представником боржника надано пояснення з приводу невиконання ОСОБА_5 рішення суду, а саме зазначено, що ОСОБА_5 планується вжиття заходів узаконення гаража. Разом з цим, представником було надано квитанції про сплату ОСОБА_5 штрафів, винесених в ході виконавчого провадження в сумі 170,00 грн., 340,00 грн. та виконавчого збору в сумі 680,00 грн. (а.с.16-17).

22.10.2014 року ОСОБА_4 міською радою було отримано пропозицію на авансування витрат на вчинення виконавчих дій з виконання виконавчого документу з зазначенням суми в розмірі 15000 грн., необхідної для виконання виконавчого документу (а.с.18).

24.10.2014 року для забезпечення виконання рішення суду міським комунальним підприємством «Архітектурно-будівельний сервіс» ОСОБА_4 міської ради були внесені кошти в сумі 15000 грн. на депозитний рахунок Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ, про що свідчить лист ОСОБА_4 міської ради від 24.10.2014 року та копія платіжного доручення №737 від 24.10.2014 року на суму 15000 грн. (а.с.19, 20).

12.03.2015 року головним державним виконавцем Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2 сторонам виконавчого провадження було направлено повідомлення про вчинення виконавчих дій з зазначенням дати примусового виконання рішення суду 19.03.2015 року (а.с.21-22).

Тоді як, 18.03.2015 року державним виконавцем Сиридюк Т.В. на підставі заяви ОСОБА_5 винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій, зокрема у звязку з тим, що в гаражі знаходиться майно третьої особи, яка орендує гараж. ОСОБА_5 взято зобовязання звільнити гараж (а.с.24-25).

05.05.2015 року державним виконавцем Сиридюк Т.В. сторонам виконавчого провадження було направлено повторне повідомлення про вчинення виконавчих дій з зазначенням дати примусового виконання рішення суду 19.05.2015 року (а.с.26-27).

І знову ж таки примусове виконання рішення суду 19.05.2015 року не відбулось у звязку з обставинами, які перешкоджали провадженню виконавчих дій та яке в подальшому було перенесено на 03.06.2015 року.

А, 02.06.2015 року головним державним виконавцем Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2 винесено постанову про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду на підставі заяви представника ОСОБА_5 ОСОБА_3 у відповідності до п.12 ч.1 ст.37 та ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.29-30).

Так, відповідно до п.12 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає зупиненню у разі звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановлено ч.5 ст.8 Закону.

Згідно ч.5 ст.8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Таким чином, в системному аналізі ч.5 ст.8 та п.12 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» зупинення виконавчого провадження можливе лише в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична особа або юридична особа на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобовязана за рішенням вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Під правонаступництвом у виконавчому проваджені необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обовязків від правопопередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Глава 47 Цивільного кодексу України визначає підстави для заміни кредитора, боржника у зобовязанні. Так, підставою правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу.

Натомість, як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови головним державним виконавцем Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ ОСОБА_2 не зазначено жодного доказу та відсутні посилання на підтверджуючі матеріали щодо вибуття сторони, а саме боржника ОСОБА_5 із виконавчого провадження та правонаступництва за третьою особою у даному зобовязанні. Натомість, в постанові вказується лише те, що станом на 02.06.2015 року в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває заява ОСОБА_5, тобто самого боржника, про заміну сторони виконавчого провадження на ОСОБА_6, а також заява про визнання права власності на самочинно збудований гараж за ОСОБА_6

Таким чином, звернення ОСОБА_5 до суду із відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження та до Ленінського В ДВС Вінницького МУЮ із відповідною заявою про зупинення виконавчого провадження на цій підставі, не давали державному виконавцю правових підстав для зупинення виконавчого провадження, оскільки останнім достеменно не було встановлено вибуття боржника із даних зобовязань в тому числі із даного виконавчого провадження.

Окрім того, суд звертає увагу, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 17.06.2015 року в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_5 ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено (а.с.44).

Судом у вищезазначеній ухвалі встановлено, що з матеріалів заяви ОСОБА_5 не вбачається вибуття сторони боржника ОСОБА_5 з виконавчого провадження передбаченого чинним законодавством, а також заявником не надано суду доказів на підтвердження правонаступництва за ОСОБА_6 після боржника ОСОБА_5 (а.с.44 зворот).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ст.383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ст.387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, діїчи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, так як субєкт оскарження не маючи на те законних підстав виніс документ процесуального характеру всупереч вимогам Закону України «Про виконавче провадження», що призвело до порушень прав та законних інтересів заявника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 6, 8, 37, 38, 82 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 210, 383, 387 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Скаргу задовольнити.

Визнати дії головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо зупинення виконавчого провадження з виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2012 року у цивільній справі №212/7322/2012 за позовом ОСОБА_4 міської ради до ОСОБА_5 про знесення самочинно збудованого цегляного гаража та приведення ділянки у приданий для використання стан, неправомірними.

Визнати неправомірною та скасувати постанову головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції ОСОБА_2 від 02.06.2015 року про зупинення виконавчого провадження з виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 22.10.2012 року у цивільній справі №212/7322/2012 за позовом ОСОБА_4 міської ради до ОСОБА_5 про знесення самочинно збудованого цегляного гаража та приведення ділянки у приданий для використання стан.

Апеляційнаскарга наухвалусудупершоїінстанції подається протягом п'яти днівздня їїпроголошення до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області.У разі якщо ухвалубуло постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: