№ 45398540, 23.06.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2015 року Чернігів Справа № 825/1264/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Уляничеві М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання протиправним та скасування розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Прогрес» звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області, в якому просить визнати протиправним та скасувати розрахунок Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області № 176/02 від 17.01.2015 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2015 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуваний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є протиправним, оскільки позивач є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а тому звільнений від сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Крім того, вказує, що оскаржуваний розрахунок не є належним доказом, який підтверджує необхідність сплати саме відповідачем пільгових пенсій, а не за рахунок Державного бюджету України.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Від відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника відповідача, а також письмові заперечення, в яких просить відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що позивач з 2015 року є платником єдиного податку 4 групи, а тому повинен відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Фіксування судового засідання, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області в якості платника страхових внесків та з 2015 року являється платником єдиного податку 4 групи.

Як вбачається з матеріалів справи, у позивача працювала громадянка ОСОБА_1, якій призначена пенсія на пільгових умовах, в звязку з чим відповідачем на адресу позивача було надіслано розрахунок № 176/02 від 17.01.2015 фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 2015 року, в якому зазначена місячна сума, яка підлягає відшкодуванню в розмірі 958,01 грн. (а.с. 19).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме главу 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» виключено.

Отже, фінансування пільгових пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України стосувалося лише колишніх працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку, в результаті чого вони були звільнені від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, закріпленого в статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

З урахуванням викладеного, в звязку зі змінами в законодавстві України позивач з платника фіксованого сільськогосподарського податку з 2015 року став платником єдиного податку 4 групи та несе обовязки по відшкодуванню відповідачу сплачених пільгових пенсій його колишнім працівникам, а тому оскаржуваний розрахунок сформований та направлений відповідачу правомірно.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При вказаних обставинах, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» необхідно відмовити повністю.

У відповідності до вимог підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

Матеріали справи підтверджують, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 182,70 грн., тобто 10 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру.

Таким чином, решта суми судового збору у розмірі 90 відсотків розміру ставки судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру (1827,00 грн. - 182,70 грн. = 1644,30 грн.) має бути стягнута на користь Державного бюджету України з позивача в звязку з відмовою позивачу у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» до Управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області про визнання протиправним та скасування розрахунку відмовити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Прогрес» (вул. Шевченка, 42, с. Хотуничі, Щорський район, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 00132144, р/р 26007134524 в АТ «ОСОБА_2 Аваль» м. Київ, МФО 380805) на користь Державного бюджету України (рахунок 31216206784002, отримувач УК у м. Чернігові, код ЄДРПОУ 38054398, банк ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592) решту суми судового збору за подання до суду адміністративного позову в розмірі 1644,30 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих