Постановление суда № 45364521, 17.06.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

"17" червня 2015 р. Справа № 902/560/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Заступника прокурора Запорізької області , м.Запоріжжя в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, м.Запоріжжя

до:Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор", м. Вінниця

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державне агентство автомобільних доріг України , м.Київ

про стягнення 313 493 056,38 грн заборгованості

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

За участю представників:

прокурор: Білень Максим Іванович, посвідчення прокурора № 026972 від 01.07.2014 р.

Мошков Дмитро Іванович, посвідчення прокурор № 033331 від 13.05.2015 р.

позивача: Доник Ганна Павлівна, довіреність № 05/01 від 16.09.2014 р., паспорт серії СА № 487793 виданий Орджонікідзевським РВ УМВС України у Запорізькій області 15.08.1997 р.

відповідача: Кібець Святослав Володимирович, довіреність №01/15 від 15.12.2014 р., паспорт серії МВ № 222277 виданий Конотопським МВ УМВС України в Сумській області 23.01.2004 р.

Третя особа не з'явилась.

ВСТАНОВИВ :

Заступником прокурора Запорізької області подано позов в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Служби автомобільних доріг у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Державне агентство автомобільних доріг України про стягнення 313 493 056 грн 38 коп. заборгованості за договором № 103-АМ-11 від 22.12.2011 р., з яких 190 647 139 грн 04 коп. - невикористаних та невідпрацьованих бюджетних коштів, 53 248 397 грн 53 коп. - пені, 4 279 668 грн 01 коп. - 3 % річних та 65 767 851 грн 80 коп. - інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 22.04.2015 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/560/15 та призначено до розгляду на 27.05.2015 р.

14.05.2015 р. до суду надійшла зустрічна позовна заява ПАТ "Уманьавтодор" до Служби автомобільних доріг України у Запорізькій області про визнання відсутнім права на стягнення, яку ухвалою суду від 27.05.2015 р. повернуто заявнику (відповідачу) на підставі п. 6 ч.1 ст. 63 ГПК України.

В судовому засіданні 27.05.2015 р. представником відповідача подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду розгляд якого ухвалою суду від 27.05.2015 р. відкладено до наступного судового засідання з метою надання прокурором обґрунтованих заперечень щодо поданої заяви.

За результатами розгляду справи 27.05.2015 р. розгляд справи відкладено до 17.06.2015 р. з метою витребування від сторін додаткових доказів.

17.06.2015 р. від заступника прокурора Запорізької області надійшла заява №05/1-2484-15 від 16.05.2015 р. про вжиття запобіжних заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ПАТ "Укравтодор" в межах суми позову в розмірі 313 943 056,38 грн, в обґрунтування чого надано відповідні підтверджуючи документи, яка ухвалою суду від 17.06.2015 р. задоволено повністю.

16.06.2015 р. та 17.06.2015 р. представниками позивача та відповідача на виконання вимог ухвали суду від 27.05.2015 р. подано додаткові документи в обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень щодо заявленого позову, які долучені судом до матеріалів справи.

17.06.2015 р. прокурором подано заперечення № 05/1-2484-5 від 15.06.2015 р. щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Представник третьої особи в засідання суду не з'явився. Причини неявки суду не відомі. Про час та день розгляду справи його було повідомлено завчасно та належним чином - ухвалою суду від 27.05.2015 р., надіслання якої стверджується реєстром відправи поштової кореспонденції суду.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

В засіданні суду позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка була підтримана прокурором та за якою позивач просить стягнути з позивача 185 169 952,27 грн - основного боргу, 53 248 397,53 грн - пені , 4 279 668,01 грн - 3 % річних та 67 767 851,80 грн - інфляційних втрат, а всього 308 465 869,61 грн.

Так як подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підтримана прокурором, вона приймається судом до розгляду.

Також в засіданні суду представником відповідача подано клопотання від 17.06.2015 р. про призначення у справі судової експертизи.

Представник відповідача в засіданні суду підтримав свою заяву від 25.05.2015 р. про залишення позову без розгляду мотивуючи тим, що вона подана заступником прокурора Запорізької області без дотримання вимог чинного законодавства.

В обгрунтування поданої заяви відповідач посилається на те, що у відповідності до ч. 6 ст. 2 ГПК України прокурор при зверненні з позовною заявою до суду в інтересах держави самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Проте, в порушення даної вимоги прокурором у позовній заяві чітко не сформульовано та не умотивував інтереси держави у правовідносинах, що виникли; не визначив належного органу, на який покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.

Відповідач посилається на те, що прокурор в якості позивача зазначив Службу автомобільних доріг у Запорізькій області, яка відповідно до Положення про Службу, затвердженого наказом Укравтодору 02.11.2011 р. є державною організацією, що належить до сфери управління Укравтодору, одержує кошти з державного бюджету, має самостійний баланс та рахунок в установі банку.

Отже, на думку відповідача, Служба автомобільних доріг у Запорізькій області не може вважатись органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а відтак прокурор неправильно визначив позивача за вимогами про захист інтересів держави.

Прокурор в письмових запереченнях № 05/1-2484-15 від 15.06.2015 р. на заяву відповідача про залишення позову без розгляду та в засіданні суду просить відмовити в задоволенні даної заяви на тій підставі, що підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних та юридичних осіб, що вичиняються у відносинах між ними або х державною.

Прокурор посилається на те, що Укравтодор реалізує свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи - управління в АРК, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління, а Служба автомобільних доріг у Запорізькій області, відповідно до Положення, затвердженого Укравтодором, здійснює діяльність, має права та обов'язки як територіальний орган Укравтодору, а також забезпечує фінансування дорожніх робіт у межах надходження коштів по всіх джерелах.

Отже, на думку прокурора Запорізької області органом, уповноваженим держаною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Служба автомобільних доріг у Запорізькій області, а тому заява відповідача про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Представник позивача в засідання суду також заперечила щодо задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду з підстав вказаних прокурором.

Розглянувши заяву відповідача про залишення позову без розгляду, заслухавши пояснення прокурора та сторін, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про відхилення даної заяви відповідача виходячи з наступних приписів чинного законодавства.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Статтею ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

З врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, у кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, прокурор посилається на те, що згідно з п. 1.1,1.3,1.5 Положення про Службу автомобільних доріг у Запорізькій області, затвердженого наказом Укравтодору від 02.11.2011 р. №12, Служба автомобільних доріг у Запорізькій області належить до сфери управління Укравтодору та є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг України.

Крім того, невиконання Генпідрядником (відповідачем у справі) свого зобов'язання щодо повернення авансового платежу в сумі 190 647 139,04 грн в зв'язку з його невикористанням порушує права держави в особі Служби автомобільних доріг у Запорізькій області, оскільки джерелом фінансування закупівель виступають кошти залучені під державні гарантії та кошти державного бюджету, розпорядником якого є Укравтодор, який відповідного до затвердженого Положення надав функції по контролю за виростанням бюджетних коштів позивачу - Службі автомобільних доріг у Запорізькій області.

Слід зазначити, що ухилення відповідача від виконання грошового зобов'язання перед Службою автомобільних доріг у Запорізькій області завдає істотної шкоди інтересам держави, а саме: призводить до несвоєчасного ремонту автомобільних доріг загального користування, що створює загрозу економічним інтересам держави, потребам населення та оборони країни; ставиться під загрозу забезпечення ефективного функціонування та розвитку підприємств дорожнього господарства; порушується програма розвитку мережі автомобільних доріг загального користування.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що прокурор вірно зазначив у чому саме відбулося чи може відбутися порушення інтересів держави, обґрунтувавши необхідність їх захисту та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

З огляду на викладене, доводи відповідача про наявність підстав для залишення позову без розгляду не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиці викладена Вищим господарським судом України у постанові від 27.05.2010 р. при розгляді справи № 3/189-05.

Також в засіданні суду розглянуто клопотання відповідача про призначення у справі будівельно-технічної експертизи, яке обґрунтовано тим, що за твердженням прокурора відповідачем по справі було виконано роботи на суму 190 647 139,04 грн, проте у відповідача наявні документи, які засвідчують факт виконання ним робіт на більшу суму, які позивач - Служба автомобільних доріг у Запорізькій області відмовляється підписати по невідомим причинам.

Так, відповідач посилається на те, що 12.11.2014 р. на адресу позивача було направлено акти приймання виконаних робіт ф.КБ-2 та довідку ф. КБ-3 загальною вартістю 11 735 763,13 грн , які відповідач листом від 25.11.2014 р. відмовився приймати та підписувати акти. Дані акти приймання виконаних робіт ф.КБ-2 та довідка ф. КБ-3 у відповідності до вимог ст. 882 ЦК України були підписані відповідачем з відміткою про відмову позивача їх підписувати.

За твердженням відповідача відмовляючись від підписання актів позивач фактично заперечує виконання відповідних робіт за Договором.

Прокурор та представник позивача в засіданні суду заперечують щодо задоволення клопотання відповідача про призначення по справі будівельно-технічної експертизи, оскільки непідписання актів приймання виконаних робіт відбувся в зв'язку неправильним їх заповненням та через те, що відповідач просив підписати акти щодо виконаних робіт, які не передбачені проектно-кошторисною документацією.

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, дослідивши наявні у справі документи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про необхідність призначення по справі комплексної судової експертизи: судової будівельно-технічної та економічної експертиз.

Призначаючи комплексну судову експертизу суд виходив з наступних міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Як вбачається із матеріалів справи в якості підстави позовних вимог прокурор та позивач посилаються на неналежне виконання відповідачем робіт за Договором № 103-АМ-11 від 22.12.2011 р., а саме: неповернення авансових платежів сплачених за Договором та які залишились невиконаними зі сторони відповідачів, чим замовнику було завдано збитки.

В підтвердження обґрунтованості заявленої до стягнення суми прокурор та представник позивача посилаються на умови Договору № 103-АМ-11 від 22.12.2011 р. та додаткових угод укладених на виконання вказаного договору, відповідно до якого відповідачу за певними погодженнями протягом 2013 року було перераховано попередню оплату в сумі 317 505 374,04 грн, яка не була повністю відповідачем використана та у відповідності до умов Договору та постанови КМУ від 27.12.2001 р. №1764 повинна була бути використана відповідачем протягом 9 місяців, а у разі не використання повернута позивачу.

Крім того, прокурором та позивачем в позовній заяві зазначено, що у Служби є кредиторська заборгованість перед ПАТ "Уманьавтодор" в розмірі 15 371 602,11 грн.

Разом з тим, відповідачем подано матеріали відповідно до яких ним виконано більше робіт ніж оплачено позивачем авансовими платежами.

Таким чином до предмету доказування у цій справі входить встановлення факту виконання підрядних робіт відповідачем, їх вартості, обсягів та документальної обгрунтованості визначеного розміру заборгованості тощо.

У відповідності до вимог чинного законодавства суд повинен забезпечувати принципи рівності та змагальності сторін.

Враховуючи наведене суд з огляду на встановлені обставини, враховуючи суперечливість доказів та пояснень наданих сторонами, позбавлений можливості встановити об'єктивну істину стосовно вказаних вище обставин виходячи із переліку засобів доказування передбачених чинним господарським процесуальним законодавством.

В даному випадку встановлення достовірності обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги вимагає спеціальних знань, що є підставою для призначення судової експертизи з метою прийняття обґрунтованого рішення з огляду на те, що надані сторонами докази в порівнянні із заявленим предметом позовних вимог потребують перевірки на предмет встановлення достовірності факту обсягів виконання підрядних робіт, їх вартості та правильності визначення документального підтвердження розміру заборгованості відповідача.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи органом, що вирішує господарські спори, або відповідного питання компетентними органами.

Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Однак, виходячи зі змісту норми статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розглядові по суті заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Зупиняючи провадження у справі суд також враховував наступні приписи ГПК України.

Згідно ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (стаття 33 ГПК України).

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 ГПК України встановлює, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення" встановлює, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя повинно бути законним і обґрунтованим.

При цьому рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

В п.п.1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 23.03.2012 р. № 6 " Про судове рішення" вказано, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

У відповідності до п. 9 Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" експертиза, для вирішення питань якої необхідно знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною. До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих установах, у тому числі працівники інших установ, органів виконавчої влади тощо.

Враховуючи наведене вище по даній справі слід призначити комплексну судову експертизу (будівельно-технічну та економічну).

Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

При цьому суд зауважує, що переліку питань від прокурора не надходило.

При визначенні переліку питань судом взято до уваги клопотання відповідача щодо призначення судової експертизи з відповідним переліком питань.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Визначаючи експертну установу для проведення судової експертизи суд взяв до уваги фактичне місце виконання підрядних робіт (територія Запорізької області).

Визначаючи експертну установу для проведення судової експертизи суд взяв до уваги те , що саме Київський науково-дослідний інститут судових експертиз має відповідних фахівців необхідних для виконання призначеної у справі експертизи.

Беручи до уваги вищевикладене та керуючись ст.ст.41, 65, п.1 ч.2 ст.79, ст.ст.86, 87, 115 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву ПАТ "Уманьавтодор" від 27.05.2015 р. про залишення позову без розгляду відхилити.

2. Призначити у справі № 902/560 комплексну судову експертизу (будівельно-технічну та економічну).

3. Проведення комплексної судової експертизи (будівельно-технічної та економічної) доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

4. На розгляд судової будівельно-технічної експертизи поставити наступні питання:

4.1. Яка дійсна (реальна) вартість фактично виконаних робіт ПАТ "Уманьавтодор" за договором № 103-АМ-11 від 22.12.2011 р. та за актами виконаних робіт № 1-11-14 від 12.11.32014 р., №1-08-14 від 12.11.2014 р., № 2-11-14 від 12.11.2014 р., № 3-11-14 від 12.11.2014 р., № 4-11-15 від 12.11.2014 р., № 08/07 від 12.11.2014 р., № 09/07 від 12.11.2014 р., № 1-1 від 12.11.2014 р., № 1-2 від 12.11.2014 р., №1-3 від 12.11.2014 р. від 12.11.2014 р., № 1-5 від 12.11.2014 р., № 1-6 від 12.11.2014 р., № 2 від 12.11.2014 р., № 3 від 12.11.2014 р. станом на момент подання позову до суду (20.04.2015 р.) (при цьому вказати позиції по яким є співпадіння та різниця (як по вартості так і по обсягам)) ?

4.2. Чи відповідають виконані роботи вказані в актах виконаних робіт № 1-11-14 від 12.11.32014 р., №1-08-14 від 12.11.2014 р., № 2-11-14 від 12.11.2014 р., № 3-11-14 від 12.11.2014 р., № 4-11-15 від 12.11.2014 р., № 08/07 від 12.11.2014 р., № 09/07 від 12.11.2014 р., № 1-1 від 12.11.2014 р., № 1-2 від 12.11.2014 р., №1-3 від 12.11.2014 р. від 12.11.2014 р., № 1-5 від 12.11.2014 р., № 1-6 від 12.11.2014 р., № 2 від 12.11.2014 р., № 3 від 12.11.2014 р. проектно-кошторисній документації за якою повинні були бути виконані роботи за Договором № 103-АМ-11 від 22.12.20111 р., а також вимогам будівельних норм і правил (при цьому вказати позиції по яким є співпадіння та різниця (як по вартості так і по обсягам)?

4.3. Вирішити також інші питання, які виникнуть в процесі проведення судової будівельно-технічної експертизи.

5. На розгляд судової економічної експертизи поставити наступні питання:

5.1. В якому розмірі документально підтверджується заборгованість ПАТ "Уманьавтодор" перед Службою автомобільних доріг у Запорізькій області за Договором № 103-АМ-11 від 22.12.2011 р. ?

5.2. Чи підтверджується документально сплата Службою автомобільних доріг у Запорізькій області ПАТ "Уманьавтодор" грошових коштів за Договором № 103-АМ-11 від 22.12.2011 р. ? Якщо так то в якому розмірі ?

5.3. Чи підтверджується документально та чи правильно здійснено позивачем розрахунок заборгованості відповідача по сумі невикористаного авансового платежу та за який період?

5.4. Вирішити також інші питання, які виникнуть в процесі проведення судово-економічної експертизи.

6. Зобов'язати сторін у справі № 902/560/15 забезпечити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз безперешкодний доступ до майна, що підлягає дослідженню.

7. Зобов'язати сторони надати експертам оригінали усіх необхідних документів, забезпечити експертам належні умови для проведення експертизи.

8. Доручити керівнику Київського науково-дослідного інституту судових експертиз визначити необхідне коло фахівців для проведення експертизи та надання висновку.

9. Дозволити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз у разі необхідності залучити для проведення у справі № 902/560/15 комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи фахівців з відповідних галузей знань.

10. У разі залучення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз фахівців - долучити до матеріалів справи копії відповідних документів, які свідчать про їхню освіту, стаж роботи у відповідній галузі тощо.

11. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.

12. Витрати на проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи покласти на ПАТ "Уманьавтодор", м.Вінниця.

13. Зобов'язати ПАТ "Уманьавтодор", м.Вінниця здійснити оплату за проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо).

14. Київському науково-дослідному інституту судових експертиз експертизу провести в строк, встановлений п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.10.1998 р.

15. Зобов'язати експертну установу на протязі 5-ти днів з дня складання висновку, направити висновок разом з матеріалами справи № 902/560/15 до господарського суду Вінницької області.

16. Зобов'язати експертну установу відповідно до ст.42 ГПК України надіслати копію експертного висновку сторонам по справі, докази направлення надати до суду разом з експертним висновком.

17. Якщо під час проведення судової експертизи будуть встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких фахівцям не були поставлені питання, зобов'язати та надати можливість експертам у висновку викласти свої міркування і доводи щодо цих обставин.

18. Роз'яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають право:

а) заявляти відвід експерту;

б) заявляти клопотання про внесення до ухвали про призначення експертизи додаткових питань, що виносяться на вирішення експерта;

в) давати пояснення експерту;

г) ознайомлюватися з висновком експерта або повідомленням про неможливість дати висновок;

д) заявляти клопотання про проведення додаткової чи повторної експертизи.

19. Провадження у справі № 902/560/15 зупинити до отримання висновку комплексної судової експертизи.

20. Ухвалу надіслати третій особі та експертній установі - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (останній з матеріалами господарської справи № 902/560/15).

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 3 прим.

1 - до справи.

2 - третій особі - вул. Фізкультури, 9, м. Київ, 03150.

3 - КНДІСЕ - вул. Смоленська,6, м.Київ, 03680.