Постановление суда № 45349020, 16.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 червня 2015 року м. Київ К/800/27000/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Цуркан М.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року, заяву ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області щодо невиконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року протиправною та зобов'язання виконати цю постанову, задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо невиконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року, яка набрала законної сили 10 вересня 2013 року. У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

Реєстраційна служба Маріупольського міського управління юстиції Донецької області звернулась з касаційною скаргою на вказані рішення судів, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

У відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

За змістом пункту 4 частини другої статті 213 КАС України касаційна скарга повинна бути обґрунтованою, тобто містити посилання на помилкове застосування судами норм матеріального права, які не підлягають застосуванню до спірних відносин; та/або неправильне застосування норм матеріального права, які хоч і підлягають застосуванню, проте неправильно витлумачені судами; та/або порушення судами норм процесуального права (та пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи, у випадку, якщо оскаржується судове рішення по суті).

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Суди мотивували свої рішення тим, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2013 року, яка набрала законної сили 10 вересня 2013 року, повинна бути виконана відповідачем відповідно до діючого законодавства. Також суди зазначили, що оскільки судовим рішенням відповідача зобов'язано внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, то у випадку, що розглядається звернення позивача із аналогічною заявою не вимагається.

Доводи касаційної скарги повторюють аналогічні доводи апеляційної скарги, які належно досліджені судами. Тому така касаційна скарга не може вважатись обґрунтованою та не викликає необхідності перевірки матеріалів справи

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.І. Цуркан