№ 4530270, 03.06.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2009 року Справа №2-а-5087/09/0970

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Басай О.В.

при секретарі Шовгенюк І.В.

за участю:

представника позивача – Дунець О.Я.;

представника відповідача – Гуменюк Б.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття»

до відповідача: Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області

про скасування рішення Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області №4 від 26.08.2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття» звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про скасування рішення №4 від 26.08.2008 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснив, що 28.08.2008 року на адресу позивача надійшло рішення Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області №4 від 26.08.2008 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів. З даним рішенням не погоджується, оскільки відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Таким чином, рішення відповідача №4 від 26.08.2008 року суперечить імперативній нормі п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та порушує права та обов’язки ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття». Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що прийняте рішення №4 від 26.08.2008 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів відповідає чинному законодавству. Згідно п.п. 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Також зазначив, що у відповідності до вимог пп. 6.2., 6.3. вищезазначеного Закону позивачу направлялась перша податкова вимога від 26.07.2006 року за №1/146 на загальну узгоджену суму 94806429, 36 грн. та другу податкову вимогу від 28.08.2006 року за №2/156 на за загальну суму 95375972, 24 грн. Враховуючи те що, позивачу надсилалися податкові вимоги (в судовому порядку визнанні чинними), а також те що, позивач в добровільному порядку не погашає суму податкового боргу, вважає, що прийняте рішення №4 від 26.08.2008 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є правомірним та не суперечить нормам чинного законодавства. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що відповідачем прийнято рішення № 4 від 26.08.2008 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів, яким до позивача застосовано заходи стягнення узгодженої суми податкового боргу за рахунок активів, що перебувають у його власності, а також за рахунок тих активів, прав власності по яких він набуде в майбутньому.(а. с. 5).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем винесено рішення № 4 від 26.08.2008 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів на підставі п.п. 7.2.1 п.7.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Згідно норми на підставі якої було прийняте дане рішення, джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Однак, згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу» № 509-XII від 04.12.1990 року Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Також, відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Крім того, в ч. 3 ст. 47 Господарського Кодексу України зазначено, що держава гарантує недоторканність майна і забезпечує захист майнових прав підприємця. Вилучення державою або органами місцевого самоврядування у підприємця основних і оборотних фондів, іншого майна допускається відповідно до статті 41 Конституції України на підставах і в порядку, передбачених законом.

Частиною 6 ст. 41 Конституції України передбачено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом .

Крім цього, на стадії примусового погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків виникають правовідносини власності між особою, в якої є податковий борг, та державою як кредитором, а відтак, виходячи із загального правила правозастосування про пріоритетність спеціальної правової норми над нормою загальною, норми п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», якими встановлено порядок стягнення податкового боргу за рішенням податкового боргу, не підлягають застосуванню, оскільки ці норми не є спеціальними в правовому регулюванні відносин власності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що рішення №48 від 26.08.2008 року, яким на підставі п.п. 7.2.1 п.7.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» до позивача застосовано заходи стягнення узгодженої суми податкового боргу за рахунок активів, що перебувають у його власності, а також за рахунок тих активів, прав власності по яких він набуде в майбутньому, суперечить вимогам вищезазначених норм, а тому підлягає скасуванню.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області №4 від 26.08.2008 року про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», код 00152230 судовий збір в сумі 3, 40 грн.(Три грн. 40 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.

Суддя О.В. Басай

Постанова в повному обсязі складена 08.06.2009 року.