Постановление суда № 45299830, 16.04.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1006/4622/12 Головуючий у І інстанції Унятицький Д.Є. Провадження № 22-ц/780/1647/13 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 16.04.2013

УХВАЛА

Іменем України

10 квітня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого Приходька К.П.

суддів Голуб С.А., Таргоній Д.О.

при секретарі Бутенко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 24 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини у частці від доходу ,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2012 року позивач пред»явила в суді названий позов посилаючись на те, що з відповідачем вона перебувала у шлюбі з 27 вересня 2003 року. Під час шлюбу в них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розлучення син залишився проживати разом з позивачкою. Відповідач ухиляється від добровільного обовязку утримувати дитину. Відповідач має постійне місце роботи та отримує заробітну плату.

З урахуванням уточнень, просила стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати від дня предявлення позову до суду і до досягнення сином повноліття.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 24 січня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав ухвалення рішення судом з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову і стягнення аліментів у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку. Посилається на те, що виплачує аліменти у розмірі ? частини заробітку ще на одну дитину, має на утриманні батька, а тому не має можливості виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянтів, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, 18 вересня 2004 року у ОСОБА_3, та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4, який проживає та знаходиться на утриманні позивачки, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.5) та довідкою Озерської сільської ради (а.с.10).

Відповідач має постійне місце роботи та отримує заробітну плату, що підтверджується розрахунковими листками (а.с.32-33).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в змозі виплачувати аліменти у розмірі ? частини від усіх видів заробітку.

При цьому суд критично поставився до заперечень відповідача, що на його утриманні знаходиться батько пенсіонер-інвалід, оскільки зазначений факт не знайшов свого підтвердження в судовому засіданні, а кредитний договір наданий відповідачем (а.с.37-44) зазначений факт не підтверджує.

Судова колегія погоджується із таким висновком суду виходячи із наступного.

Відповідно до ст.ст. 10,60 ЦПК України на сторони покладається обов»язок надати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст.58, 59 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Заперечуючи проти розміру аліментів, які позивач просила стягнути з відповідача, останній надав суду світлокопії пенсійного посвідчення ОСОБА_5, виданого Глухівським міським управлінням ПФУ України, довідку про встановлення ОСОБА_5 другої групи інвалідності, виданої Шосткінською МСЕК, витягу з розрахункового листу за червень 2012 - листопад 2012 року, а також кредитного договору, укладеного між ним та ПАТ «Перший український міжнародний банк». Вказаними доказами відповідач доводив, що у нього на утриманні є ще одна дитина Ірина ІНФОРМАЦІЯ_3, на яку він сплачує аліменти, а також батько ОСОБА_5, на проведення лікування якого відповідач отримував кредит. Однак наведені докази не можна назвати належними і допустимими для доведення вказаних відповідачем обставин. належними і допустимими доказами для доведення вказаних обставин могли бути свідоцтва про народження, які б підтверджували родинні стосунки з названими відповідачем особами, рішення суду про стягнення аліментів і довідки державної виконавчої служби про виконання рішення суду, докази того, що ОСОБА_5 проживає разом із відповідачем і знаходиться на його утриманні, довідки про розмір пенсії ОСОБА_5, довідки про вартість лікування ОСОБА_5 і докази того, що саме відповідач оплачує це лікування та інше. Таких документів відповідач суду не надав, а тому суд обґрунтовано виходив з того, що відповідач не довів у судовому засіданні наявність у нього інших утриманців, що могло бути підставою для стягнення аліментів у меншому розмірі.

Ті докази, які містились в матеріалах справи, давали суду підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростували, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів-

У Х В А Л ИЛ А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 24 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів .

Головуючий

Судді