Решение № 4527445, 10.02.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2009 р. Справа № 61/02-09

вх. № 019/4-61

Суддя господарського суду  

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Мартиненко С.В., за довіреністю б/н від 20.01.2009р.; відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом ЦККБ "Протон", м. Харків

до СПДФО ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 11021,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Центральне казенне конструкторське бюро "Протон" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до СПД ФО ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі з урахуванням 30% як балансоутримувача, та спожиті комунальні послуги на загальну суму 11021,97грн. з покладенням на відповідача судових витрат.

Присутній в судовому засіданні 10.02.2009р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 10.02.2009 р. не з'явився про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.01.2009 р. та про відкладення розгляду справи від 27.01.2009 р. були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві (АДРЕСА_1).

Відповідно до наданих позивачем документів, а саме: копії свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи(а.с.35), копії довідки № 506 Головного управління статистики у Харківській області (а.с.36), довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.02.2009 р. місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обов'язок з'ясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні відповідач не скористався, повноважного представника в судові засідання не направив.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

10 лютого 2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1. було укладено договір оренди № 2318-Н, за яким орендодавець передав відповідачу в строкове платне користування нежитлові приміщення (кімнати №№ 1102, 1103, 1103-1) на 11-му поверсі 15-ти поверхової будівлі, загальною площею 107,8 м2, розміщені за адресою: АДРЕСА_2, що знаходяться на балансі Центрального казенного конструкторського бюро „Протон” (а.с.9).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 2.2. Договору відповідач вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання акта приймання-передачі майна.

10.02.2006 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1. було складено та підписано акт приймання-передачі орендованого майна, за яким відповідач прийняв у орендодавця в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення (кімнати №№ 1102, 1103, 1103-1) на 11-му поверсі 15-ти поверхової будівлі, загальною площею 107,8 м2, розміщені за адресою: АДРЕСА_2, що знаходяться на балансі Центрального казенного конструкторського бюро „Протон”(а.с.20).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 зі змінами, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - січень 2006 р. - 881,96 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до п.3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п.3.3 орендна плата перераховується відповідачем щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики, у наступному порядку: безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами у розмірі 70%; на рахунок, визначений Балансоутримувачем у розмірі 30%.

Відповідно до п.5.8 договору в 2-х місячний термін, з дати підписання договору оренди, укласти з Балансоутримувачем договір про відшкодування витрати на утримання орендованого майна, на компенсацію плати податку на землю та договори з відповідними комунальними службами або з Балансоутримувачем на їх послуги.

На підставі вищевказаного, 10.02.2006 р. між Центральним казенним конструкторським бюро „Протон” (далі позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1. було укладено договір № 9-К/2006 про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі договір № 9-К/2006), за яким позивач забезпечує обслуговування, експлуатацію, ремонт комунальних мереж та приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також утримання території, яка прилягає к приміщенню, а відповідач приймає участь у витратах позивача на здійснення вказаних робіт пропорційно займаної ним площі в цьому приміщенні (а.с.17).

Відповідно до п. 2.2.2. договору № 9-К/2006 відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати позивача на утримання орендованого нерухомого майна в розмірі 449,17 грн., ПДВ 20% - 89,83 грн., разом 539,00 грн. щомісячно до 20 числа місяця наступного за звітним.

Згідно з п. 2.2.4. договору № 9-К/2006 відповідач зобов'язаний компенсувати оплати податку на землю по окремим розрахункам.

Відповідно до п. 2.2.5. договору № 9-К/2006 відповідач зобов'язаний відшкодовувати вартість комунальних послуг не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем. До 25 числа текучого місяця відшкодовувати вартість електроенергії шляхом 100% предоплати. До 25 числа текучого місяця відшкодовувати вартість теплової енергії шляхом 100% предоплати, відповідно до виставлених розрахунках.

Згідно з п.2.3. договору № 9-К/2006 підставою для компенсації відповідачем наданих послуг є виставлені розрахунки, а також акти здійснених робіт.

Відповідно до п. 3.1.2. позивач має право стягувати з відповідача прострочену заборгованість по платежам, які зазначені в п.п. 2.2.2. - 2.2.7. договору № 9-К/2006.

Згідно з п. 10.1 договору оренди договір укладено строком до 09.01.2007 р.

В п.5.1 договору № 9-К/2006 зазначено, що цей договір укладено на строк дії договору оренди № 2318-Н від 10.02.2006 р.

Відповідно до п. 10.8. договору оренди строк дії договору може подовжуватись, за умови погодження його з органом, уповноваженим управляти майном. На підставі вказаного 26 березня 2007 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1. було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 2318-Н від 10.02.2006 р., якою була уточнена орендна плата, а також подовжено строк дії договору на 2 роки до 09.01.2009 р.

Відповідно до п.10.5. договору оренди договір може бути розірваний за згодою сторін. Так 10.11.2008 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1. та Центральним казенним конструкторським бюро „Протон” було укладено додаткову угоду до договору оренди № 2318-Н від 10.02.2006 р., за якою договір оренди вважається розірваним з 01.10.2008 р. (а.с.21).

Таким чином, станом на 01.10.2008 року договір оренди № 2318-Н від 10.02.2006 року та договір № 9-К/2006 від 10.02.2006 р. вважаються такими, що припинили свою дію.

01.10.2008 р. відповідачем було передано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області та Центральному казенному конструкторському бюро „Протон” нежитлові приміщення (кімнати №№ 1102, 1103, 1103-1) на 11-му поверсі 15-ти поверхової будівлі, загальною площею 107,8 м2, розміщені за адресою: АДРЕСА_2, про що було складено акт приймання - передачі орендованого майна по договору оренди № 2318-Н від 10.02.2006 р. (а.с.22).

Станом на 01.10.2008 р. між позивачем та відповідачем було складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків по договору оренди № 2318-Н від 10.02.2006 р. та по договору № 9-К/2006 від 10.02.2006 р., відповідно до якого за відповідачем станом на 01.10.2008 р. числилась заборгованість у розмірі 11021,97 грн. перед позивачем.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач прийняті на себе зобов'язання згідно договору № 2318-Н від 10.02.2006 року виконав належним чином, але відповідач свої зобов'язання не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявними в матеріалах справи документами, наданими позивачем, підтверджується сума заборгованості відповідача у розмірі 11021,97 грн.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором оренди № 2318-Н від 10.02.2006 р.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду документи, які б спростовували позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі з урахуванням 30% як балансоутримувача, та спожиті комунальні послуги у розмірі 11021,97 грн., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що спір по даній справі виник з вини відповідача, суд, відповідно до вимог статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача правомірні та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 20, 173, 174, 179, 193, 198 Господарського кодексу України, статтями 11, 15, 16, 509, 525, 526, 598, 599, 612, 627, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Центрального казенного конструкторського бюро „Протон” (61001, м. Харків, пл.. Повстання, 7/8, розрахунковий рахунок 260022015408 в АКРБ „Регіон-банк”, м. Харків, МФО 351254, код ОКПО 14309408) 11021,97 грн. заборгованості по орендній платі з урахуванням 30% як балансоутримувача, та спожиті комунальні послуги, а також 110,22 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішення законної сили.

Повний текст рішення підписано 13 лютого 2009 року

Суддя