Постановление суда № 4519014, 08.07.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                             №К-12040/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2009  Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого                Ланченко Л.В.  

суддів                             Конюшка К.В.

                                        Пилипчук Н.Г.

                                        Голубєвої Г.К.

                                        Степашка О.І.

Сторони не повідомлялись.           

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного підприємства «БСЛ»

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007

у справі№ 16/275

за позовомПриватного підприємства «БСЛ»

до  Державної податкової інспекції у м.Ужгороді

про  скасування податкових повідомлень-рішень, -

                                                                   ВСТАНОВИВ:                                               

Постановою Господарського суду Закарпатської області  від 27.10.2006 позов ПП «БСЛ» задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення №0000192341/0133/23-0/30685592/1226 від 19.01.2006 та №0000192341/1/1364/3068592/23-0/8792 від 31.03.2006.

Рішення мотивовано тим, що відповідачем неправомірно донараховано позивачу податок на прибуток в сумі 7300 грн. та 3650 грн. штрафних санкцій на підставі акта перевірки від 16.01.2006 №024/23-0/30685592, оскільки не було враховано факт включення до валових витрат у декларації з податку на прибуток за 2004 рік залишку – 33,2 тис. грн. витрат  понесених по оплаті ліцензії в сумі 60,9 тис грн. у 2003 році.

Постановою  Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007  постанову Господарського суду Закарпатської області  від 27.10.2006 скасовано, в позові відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що попередньою плановою документальною перевіркою дотримання вимог податкового законодавства, проведеною за період з 01.10.2002 по 01.10.2004 (акт перевірки від 25.11.2004 №584/23-4/10/30685592) не встановлено факту не віднесення до складу скоригованих валових витрат всіх витрат, які пов’язані із здійсненням господарської діяльності, у зв’язку з чим у позивача відсутні підстави для проведення коригування даних декларації минулих періодів.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій  ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального права.

Відповідач   у запереченнях на касаційну скаргу просив залишити її без задоволення, а  рішення суду апеляційної інстанції – без змін.

Перевіривши у попередньому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідачем  проведено документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного  законодавства за період з 01.10.2004 по 30.09.2005 за результатами якої складено акт № 024/23-0/30685592 від 16.01.2006.

Перевіркою встановлено, що позивачем за ІУ квартал 2004 року до складу валових витрат було віднесено витрати на загальну суму 400 тис.грн., у той час як фактично підтверджено 370,7 тис. грн. валових витрат, пов’язаних з веденням господарської діяльності. За даними декларації з податку на прибуток позивача за 2004 рік у рядку 05.2 «Самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів» включено 33,1 тис.грн.

Попередньою документальною перевіркою за період з 01.10.2002 по 01.10.2004, за результатами якої складено акт №584/23-4/10/30685592 від 25.11.2004, не встановлено, що позивачем  до скоригованих валових витрат зазначеного періоду не віднесено всі витрати, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Враховуючи, що  позивачем валові витрати на суму 3,8 тис.грн. вже було відкориговано у декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців  2004 року, висновки суду апеляційної інстанції,  що дії відповідача щодо зменшення валових витрат позивача за ІУ квартал 2004 року на 29,3 тис.грн. та донарахування 7,3 тис.грн. податку на прибуток підприємства узгоджуються з приписами пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є правильними.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом у справі рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

 Касаційну скаргу Приватного підприємства «БСЛ» залишити без задоволення, а постанову   Львівського апеляційного господарського суду від 14.05.2007  - без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

                               Головуючий                                                          Л.В.Ланченко 

                                 Судді                                                                    К.В.Конюшко

                                                                                                               Н.Г.Пилипчук                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               Г.К.Голубєва

                                                                                                              О.І.Степашко