Постановление суда № 45048518, 28.04.2015, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/677/15-ц Провадження № 2-з/358/7/15

УХВАЛА

про повернення заяви про забезпечення позову

28 квітня 2015 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Корбут В.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

27.04.2015 року ОСОБА_1, звернувшись до суду із заявою про забезпечення позову, просить накласти арешт на нерухоме майно нежитлові виробничі приміщення, які розташовані в м.Богуслав, Київської області, вул. Богуславка, 119, що належить на праві власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Богуслав Керамік».

Розглянувши заяву про забезпечення позову встановлено, що позивачем ОСОБА_1 не враховано положення п.3 ч.2 ст. 151, п.1 ч.1, ч.3 ст.152 ЦПК України, де зазначено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, для належного виконання ухвали суду про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно, позивачу ОСОБА_1 необхідно було надати правовстановлюючі документи на майно, на яке з її точки зору необхідно накласти арешт, та слід зазначити, яке призначення цього майна, його характеристику та вартість.

Зважаючи на відсутність у даній заяві відомостей про те, на підставі якого правовстановлюючого документу нежитлове приміщення перебуває у власності ТОВ «Богуслав Керамік», призначення цього нежитлового приміщення, стан майна, та яка його вартість, це позбавляє суд належним чином вирішити питання про забезпечення позову, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

У відповідності до ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявникові.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає поверненню позивачу.

Зважаючи на те, що заяву про забезпечення позову необхідно повернути позивачу, вважаю за необхідне повернути йому суму судового збору, сплаченого згідно квитанції від 24.04.2015 року у розмірі 121,80 грн.

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст.ст. 151-153 ЦПК України, п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути позивачу.

Повернути ОСОБА_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, з Державного Бюджету України витрати за сплату судового збору, сплаченого ним в сумі 121 грн. 80 коп. в Головному управлінні по м. Києву та Київській області, згідно квитанції № 0.0.378416702.1 від 24.04.2015 на розрахунковий рахунок 821018, код отримувача 37556042, призначення платежу: судовий збір.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя ОСОБА_2