№ 45021949, 11.06.2015, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 червня 2015 р. Справа № 802/1495/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантторгпромсервіс"

про: накладення арешту на кошти та інші цінності

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся позивач - Вінницька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ) з адміністративним позовом до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантторгпромсервіс" (далі - ТОВ "Атлантторгпромсервіс") про накладення арешту на кошти та інші цінності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг в сумі 569818,57 грн., а майно яке б стало джерелом його погашення у відповідача відсутнє, що згідно п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України є підставою для звернення до суду із позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках ТОВ "Атлантторгпромсервіс" у банках на суму податкового боргу.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву (вх.№14477 від 09.06.2015 року) про розгляд справи в порядку письмового провадження та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, повноважного представника не направив. Судову кореспонденцію суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вул. Келецька, 53, офіс 145, м. Вінниця). Однак до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "невірна адреса". Згідно з ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Отже, суд вважає, що ТОВ "Атлантторгпромсервіс" в розумінні вищезазначених норм процесуального законодавства було належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частин 4, 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що станом на дату звернення до суду за відповідачем згідно наявного у матеріалах справи розрахунку (а.с. 5) числиться податковий борг в сумі 569818,57 грн., з яких 556571,00 грн. податкові зобов'язання по податку на додану вартість та 13247,57 грн. залишок несплаченої пені. Дана заборгованість виникла у результаті поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2014 року від 20.08.2014 року, за вересень 2014 року від 22.10.2014 року та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 26.09.2014 року та додатково підтверджується витягом з облікової картки платника податку на додану вартість (а.с.8).

Згідно п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Згідно зі статтею 59 Податкового кодексу України, податковим органом вживались заходи щодо погашення платником податкового боргу шляхом направлення податкової вимоги № 321-25 від 19.01.2015 року на суму 569988,57 грн. (а.с.22). Однак, податкова вимога залишилась без виконання.

Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено. Так, довідками Центру надання послуг пов'язаних з використанням автотранспортних засобів при УДАІ УМВС у Вінницькій області № 2613 від 02.03.2015 року (а.с.13), Державної інспекції сіськогосподарського господарства у Вінницькій області вх. №4396/10/23 від 16.02.2015 року (а.с.15), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 34758242 від 11.03.2015 року (а.с.12), інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №34758045 від 11.03.2015 року, інформаційною довідкою з Державного реєстру іпотек №34757860 від 11.03.2015 року, інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на не рухоме майно №34757678 від 11.03.2015 року підтверджується факт відсутності у відповідача іншого рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно із п.п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім коштів на рахунку платника податків. При цьому в силу вимог абзацу 2 п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України застосування адміністративного арешту коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ "Атлантторгпромсервіс" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 569818,57 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача у зазначених позивачем банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також враховуючи відсутність витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантторгпромсервіс" (вул. Келецька, 53, офіс 145, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39044815, р/р №26000302002461, № 26001301002461 в ПУАТ "СМАРТБАНК", МФО 380786, р/р №26002260601391, №26057260601391 в ПАТ "УКРКОМУНБАНК", МФО 304988, р/р №37518000186322 Казначейство України МФО 899998), що знаходяться в банківських установах на суму податкового боргу 569818 (п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч вісімсот вісімнадцять) гривень 57 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович