№ 44982934, 13.10.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №647/2066/14-п

Провадження № 33/791/232/14

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2014 року місто Херсон

Апеляційний суд Херсонської області у складі головуючого судді Коровайка О.І., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 01 серпня 2014 року щодо нього,-

В С Т А Н О В И В:

Постановою Бериславського районного суду Херсонської області від 01 серпня 2014 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.2 КУпАП. Даною постановою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту строком на 15 діб.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що постанова суду є незаконною, оскільки транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння він не керував, в судовому засіданні його вину не доведено, постанова суду та протокол про вчинення адміністративного правопорушення містять суперечності, крім того, суд не обґрунтував тяжкість накладеного стягнення в постанові. Просить постанову суду скасувати, провадження по справі закрити.

При розгляді апеляційної скарги судом апеляційної інстанції прийняті усі можливі заходи щодо повідомлення скаржника про дату і місце розгляду справи, однак в судове засідання ОСОБА_1 не з'явився.

Перевіривши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Висновок районного суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, при обставинах викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами, яким суд дав належну оцінку.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 14 липня 2014 року, близько 06:20 год. на 500 км автодороги Харків-Сімферополь ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21011 д/н НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, порушення мовлення, тремтіння пальців рук. Від медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «ALKOTEST «Драгер» або в медичній установі відмовився в присутності свідків.

Вказана обставина, а саме те, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду, підтверджується також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які містяться в матеріалах справи.

Крім того, з пояснень ОСОБА_1, даними під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, викладеними ним власноруч, вбачається, що останній відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння.

Твердження апелянта про те, що у суду не було доказів того, що він знаходився в стані алкогольного сп'яніння, до уваги не приймаються, оскільки однією з підстав для відповідальності за ст. 130 КУпАП є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.

З довідки ДАІ, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 протягом року притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП 11.04.2014, що утворює в його діях склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що зазначена довідка складена та підписана не повноважною особою є безпідставними, оскільки вони нічим не підтверджуються.

Посилання ОСОБА_1 на те, що протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення з ч.«І» на ч.«ІІ» також нічим не підтверджуються.

За таких обставин, постанова суду в частині доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, є законною та обґрунтованою.

Разом з цим, суд І інстанції в описовій частині оскаржуваної постанови допустився помилки щодо дати скоєння правопорушення та частини статті КУпАП, за якою кваліфікується скоєне правопорушення, однак, зазначене не може ставити під сумнів факт порушення ОСОБА_1 п. 2.5 правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, судом під час винесення постанови та накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту ОСОБА_1 не в повній мірі дотримано вимоги ст. 23 КУпАП, у якій зазначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

Суддею не взято до уваги, що у відповідності зі ст. 32 КУпАП адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова районного суду підлягає безумовному скасуванню.

Враховуючи, що строки притягнення до адміністративної відповідальності, встановлені ст. 38 КУпАП, не сплинули, суд апеляційної інстанції, встановивши фактичні обставини справи, приймає нову постанову, а саме:

14.07.2014 о 06:10 год. на 498 км автодороги Харків-Сімферополь, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повторно протягом року керував транспортним засобом ВАЗ 21011 д.н. НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, порушення мовлення, тремтіння пальців рук. Від медичного огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «ALKOTEST «Драгер» або в медичній установі відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вже притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч.1 КУпАП протягом року, а саме: 11.04.2014 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, оскільки він повторно протягом року вчинив будь-яке з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

При накладенні на ОСОБА_1 стягнення за адміністративне правопорушення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, доводи правопорушника щодо призначеного покарання та приходить до висновку, що стягнення необхідно накласти у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки, у межах санкції ч.2 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Бериславського районного суду Херсонської області від 01.08.2014 щодо нього - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Херсонської області О.І. Коровайко