Постановление суда № 44945496, 19.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/9469/14-ц Номер провадження 22-ц/786/1407/15Головуючий у 1-й інстанції Зємцов В.В. Доповідач ап. інст. Чічіль В. А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Чічіля В.А.,

Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,

за участю секретаря: Самойлової М.Д.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 1 квітня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_2 про визнання дії державного виконавця неправомірними,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця, у якій зазначала, що державним виконавцем Автозаводського відділу ДВС Кременчуцького МУЮ винесено постанову від 27.01.2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП №46206832 про виселення ОСОБА_3 з частини житлового будинку по АДРЕСА_1, та постанову від 3.02.2015 року про відкриття провадження ВП №46312412 про вселення ОСОБА_2 та її членів сім'ї до цього ж будинку.

Вважає, що станом на 11 березня 2015 року державним виконавцем свідомо не направляються боржнику ОСОБА_3 письмові повідомлення про примусове виселення останнього.

Щодо цих обставин просила визнати дії (бездіяльність) державного виконавця по виконавчим провадженням №46206832 та №46312412 неправомірними та зобов'язати виконавчу службу виконати рішення суду.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 1 квітня 2015 року визнано дії державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Меренкова Д.О. неправомірними та такими, що вчинені з порушення чинного законодавства України, зобов'язано державного виконавця Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Меренкова Д.О. виконати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 листопада 2014 року у справі №524/9469/14-ц у встановлений Законом України «Про виконавче провадження» строк.

Не погодившись з даною ухвалою суду, її в апеляційному порядку оскаржено Автозаводським ВДВС Кременчуцького МУЮ, в апеляційній скарзі просить ухвалу місцевого суду скасувати як таку, що постановлена судом з порушенням норм процесуального права та ухвалити нову про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Перевіривши матеріали позовної заяви, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.

Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як убачається з матеріалів справи, що постановою державного виконавця Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27 січня 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №524/9469/14-ц, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області про виселення ОСОБА_3 з частини житлового будинку (кв. №2), що розташована по АДРЕСА_1, без надання іншого житлового приміщення, боржнику надався строк для самостійного виконання рішення суду у строк до 10 лютого 2015 року.

Постановою державного виконавця Автозаводського районного суду м. Кременчука від 3 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №524/9469/14-ц, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області про вселення ОСОБА_2 та членів сім'ї: чоловіка ОСОБА_5, дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 у частину житлового будинку (квартира №2), що розташована по АДРЕСА_1. Для самостійного виконання боржнику (ОСОБА_3.) надався строк до 9 лютого 2015 року.

Відповідно до статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Права і обов'язки державного виконавця визначені у статті 11 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом цієї норми державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, вправі накладати арешт на майно боржника, передавати його на зберігання та реалізовувати його в установленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що у ході здійснення виконавчого провадження державний виконавець двічі звертався до суду з поданням про примусове проникнення до житла ОСОБА_3, проте у обох випадках у задоволенні подань було відмовлено.

Так, ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 лютого 2015 року встановлено, що державним виконавцем порушені вимоги ч. 3 ст. 78 та ч. 3 ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, щодо обов'язку державного виконавця письмово повідомити боржнику день та час вчинення виконавчих дій щодо вселення та виселення.

У подальшому, ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 березня 2015 року також встановлено, що повідомлення про виселення не були вручені боржнику належним чином, а акти державного виконавця від 27 лютого 2015 року не підтверджують факт отримання повідомлення боржником та не підтверджують факт дійсної відмови боржника від одержання повідомлень і постановки підпису або відмови від підпису, оскільки складені без дотримання державним виконавцем Закону України «Про виконавче провадження» щодо присутності під час складання двох понятих. Крім того, зазначено, що 5 березня 2015 року за відсутності понятих були складені акти державного виконавця про неможливість вчинення виконавчих дій щодо виселення боржника та вселення стягувача.

Встановивши такі обставини, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість вимог скарги, оскільки державним виконавцем Автозаводського ВДВС Кременчуцького МУЮ Меренковим Д.О. неодноразово не виконувались вимоги Закону України «Про виконавче провадження» ч. 3 ст. 78 та ч. 3 ст. 79 Закону України «Про виконавче провадження» щодо належного повідомлення боржника про проведення виконавчих дій щодо його виселення з житлового приміщення, а складені державним виконавцем акти щодо неможливості вчинення виконавчих дій, не відповідають вимогам Закону у частині залучення до проведення виконавчих дій понятих (ч. 5 ст. 78 Закону України «Про виконавче провадження»).

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що державним виконавцем здійснені всі заходи примусового виконання рішення суду, згідно вимог ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», з викладенням у доводах переліку здійснених державним виконавцем дій по примусовому виконанню виконавчого листа №524/9469/14-ц, виданого Автозаводським районним судом м. Кременчука Полтавської області.

Між тим, як встановлено вище, акти державного виконавця від 27 лютого 2015 року та від 12 березня 2015 року, що складені на підтвердження відмови боржника ОСОБА_3 отримувати повідомлення про проведення виконавчих дій щодо виселення, не можуть підтверджувати факт дійсної відмови боржника від одержання повідомлень та підпису про їх отримання, оскільки складені без дотримання вимог Закону України «Про виконавче провадження».

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону, підстав для її скасування не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312 п. 1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Автозаводського відділу державної виконавчої служби Кременчуцького міського управління юстиції відхилити.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 1 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий у справі: В.А. Чічіль

Судді: С.Ю. Мартєв

Л.М. Хіль

З оригіналом згідно:

суддя В.А. Чічіль