Постановление суда № 44876916, 11.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"11" червня 2015 р.

справа № 808/1588/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови, зобов’язання вчинити певні дії ,-

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000317/2 від 26.04.2013 і картку відмови №1120500000/2013/00402 (без дати), зобов'язати скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення ТОВ «Технохімреагент» з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів в сум 9287,52 грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року адміністративний позов – залишено без розгляду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим що ЗУ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень від 24 жовтня 2013 року № 657-VII в абзаці першому пункту 56.18 статі 56 Податкового кодексу України слова "про нарахування грошового зобов’язання" виключено, отже відпали підстави для застосування загальних строків звернення до суду зі скаргами на інші рішення контролюючого органу.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції ухвалою від 26.03.2015р. залишаючи без розгляду адміністративний позов позивача виходив з того, що позивачем порушено вимоги ст.99 КАС України , а саме - шестимісячний строк звернення до суду .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та вбачається з матеріалів справи, що позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом 23 березня 2015 року в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів №112050000/2013/000317/2 від 26.04.2013 і картку відмови №1120500000/2013/00402 (без дати), зобов'язати скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення ТОВ "Технохімреагент" з Державного бюджету України надмірно сплачених митних та інших платежів в сумі 9287,52 грн.

Позивач не погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо пропуску строку звернення до суду наполягає на застосування п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, а саме 1095днів.

Колегія суддів не погоджується з такими доводами позивача та зазначає наступне.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Функції митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зводяться не до перевірки правильності визначення податкових зобов'язань суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, а до перевірки у встановленому порядку достовірності зазначених у митній декларації відомостей про ціну товару, що була сплачена за товар (чи підлягає сплаті), інші складові митної вартості, виходячи з наданих декларантом документів та наявної у митного органу інформації.

Колегія суддів звертає увагу, що при здійснення митними органами контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, результатом якого може бути прийняття відповідного рішення про коригування митної вартості, а не про визначення податкових зобов'язань, а тому відносини із адміністрування податків і зборів не виникають.

Внаслідок цього, до правовідносин, пов'язаних з винесенням та оскарженням рішень митної служби, положення ст. 56 Податкового кодексу України, що визначають порядок оскарження рішення контролюючих органів, застосуванню не підлягають, оскільки рішення митного органу, винесені за результатами перевірки визначення правильності зазначеної декларантом митної вартості товару не є рішеннями контролюючих органів в розумінні Податкового кодексу України, а прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості правовідносини щодо адміністрування податків та зборів не виникають.

Відповідно до приписів ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги визначені позивачем вимоги, фактичні обставини справи, а також те, що позивач дізнався про існування оскаржуваних рішень у 2013 році колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду, вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані визначені ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України правові наслідки пропущення строку звернення до адміністративного суду.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, а тому апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" - залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 26 березня 2015 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів та картки відмови, зобов’язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник