Решение № 44875962, 11.06.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2015 р. Справа № 923/691/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А., представників учасників процесу:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Харків

до Приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин", м.Нова Каховка Херсонської області

про стягнення коштів.

Описова частина рішення.

Про обставини справи зазначено в ухвалі суду від 26.05.2015р., якою розгляд справи відкладався.

Провадження у справі порушено за позовною заявою про стягнення 25тис.грн. боргу, 19200грн. неустойки, 11375грн. на відшкодування втрат у зв'язку з інфляцією.

Вимоги обґрунтовано твердженням про неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором № 12/11/13 від 12.11.2013р. з додатковою угодою № 1 від 14.05.2014р.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.05.2015р. стверджував, що між сторонами напередодні того судового засідання досягнуто домовленості про примирення на умовах сплати відповідачем позивачу заявленого боргу та прощення позивачем інших складових ціни позову.

Щодо судового засідання 11.06.2015р. від відповідача до суду клопотань, заяв, будь-яких документів не надходило.

10.06.2015р. від позивача до суду надійшли письмові пояснення, за якими зазначено, що твердження відповідача про те, що позивач має намір скласти мирову угоду, не відповідає дійсності. Відповідач, зловживаючи довірою, не погасив заборгованість після двох претензійних листів позивача, затягував строки виконання грошових зобов'язань, надавав лише пусті обіцянки. Враховуючи систематичну недобросовісну поведінку відповідача позивач не має підстав довіряти обіцянкам відповідача та укладати з ним мирову угоду, вважаючи, що відповідач хоче укласти мирову угоду без намірів її виконувати. За оцінкою позивача відповідач зловживає процесуальним правом з метою затягування слухання справи та сплати коштів.

У зазначених письмових поясненнях позивача наведено і клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач належно повідомлявся судом про час і місце розгляду справи як в особі представника при оголошенні 26.05.2015р. ухвали про відкладення розгляду справи, так і шляхом направлення копії тієї ухвали відповідачеві, про що до справи залучено витяг з поштового реєстру відправки кореспонденції.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представників сторін у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи, якщо через таку неявку неможливо розглянути справу.

Суд не викликав представників сторін у судове засідання, не визнавав їх явку обов'язковою, завчасно повідомляв сторони про час і місце розгляду справи, тим самим створюючи умови для реалізації ними процесуальних прав.

Неявка представників сторін у судове засідання 11.06.2015р. не унеможливлює розгляд справи № 923/691/15, не є підставою для відкладення розгляду справи. Так само, не кваліфікується такою підставою нереалізація стороною права на участь у судовому засіданні за ст.22 ГПК України.

С у д в с т а н о в и в:

12.11.2013р. між ФОП ОСОБА_1 (виконавець, позивач) та ПАТ "Завод крупних електричних машин" (замовник, відповідач) укладено договір № 12/11/13, а 14.05.2014р. - додаткова угода до нього (копії на а.с.11-14).

За договором виконавець зобов'язався виконати роботи по капітальному ремонту станка токарно-гвинторізного та пусконалагоджувальні роботи, а замовник зобов'язався оплатити ці роботи загальною вартістю 160тис.грн. (п.2 договору в редакції додаткової угоди).

Згідно з п.2.4 договору в редакції тієї ж додаткової угоди замовник зобов'язався сплатити 80тис.грн. до 06.06.2014р., 50тис.грн. - протягом 5 банківських днів після підписання акта виконаних робіт за капітальний ремонт станка, 30 тис.грн. - протягом 5 банківських днів після підписання акта виконаних робіт по пусконалагоджувальним роботам.

На а.с.15, 16 знаходяться копії актів приймання-передачі № 1 та № 2 від 21.11.2014р., за якими виконавець виконав для замовника роботи вартістю 130 тис.грн. і замовник отримав від виконавця станок токарно-гвинторізний після виконання ремонтних робіт.

За актом виконаних робіт № 2 від 26.12.2014р. (копія на а.с.17) виконавець виконав пусконалагоджувальні роботи станка токарно-гвинторізного на суму 30 тис.грн.

За позовом позивач зазначив про прийняття від відповідача у відносинах, врегульованих названим договором, загалом 135тис.грн., стверджує про неотримання решти з ціни договору, а саме, 25 тис.грн., ідентифікує цю суму як частину вартості пусконалагоджувальних робіт, що мали бути оплачені протягом 5 банківських днів після акта від 26.12.2014р.

Позовні вимоги у справі підлягають задоволенню частково у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.526, 625 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, зокрема, згідно з умовами договору, вимогами законодавства; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, має на вимогу кредитора сплатити борг з втратами від інфляції за весь період прострочки платежу.

Відповідач не надав доказів сплати позивачу заявлених 25тис.грн. ні в якості зобов'язання, ні в якості боргу, як станом до позову, так і на теперішній час.

Позивач стверджує про неотримання від відповідача заявлених 25тис.грн. за пусконалагоджувальні роботи за названим актом від 26.12.2014р.

Позовну заяву датовано 28.04.2015р. за поштовим штемпелем на конверті, в якому позовна заява надійшла до суду (а.с.26), позов заявлено 29.04.2015р.

Зазначені договірні 5 банківських днів (з календарного перебігу не враховуються вихідні та святкові дні) на оплату спливли 06.01.2015р., не надавши доказів оплати 25тис.грн., не сплативши цю суму, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання в 25тис.грн. з 07.01.2015р.

Викладені встановлені судом обставини та наведені норми є підставами для задоволення вимог про стягнення 25тис.грн. боргу та 5072,31грн. на відшкодування втрат від інфляції за період прострочки платежу в 25тис.грн. з 07.01.2015р. по березень 2015р. Розрахунок цих втрат від інфляції судом вчинено за допомогою комп'ютерної програми "Ліга:Закон", залучено до справи.

Позивач нараховував втрати від інфляції лише на суму боргу в 25 тис.грн.

Втрати від інфляції за квітень, травень 2015р. за позовною заявою, сформованою 28.04.2015р. та заявленою 29.04.2015р., стягненню не підлягають за передчасністю вимог. Індекс інфляції за певний календарний місяць формується та оприлюднюється після спливу цього місяця. Індексів інфляції за квітень, травень 2015р. станом на 28-29.04.2015р. ще не було сформовано, дані про них не могло бути віднесено і не було віднесено до розрахунку, що створювався 28.04.2015р. Позивач в цьому розрахунку прийняв у якості індексів інфляції за квітень-травень 2015р. суб'єктивно визначені ним числа, що не є такими індексами насправді, а позивач не є органом визначення індексу інфляції. Змін, уточнень позовних вимог щодо втрат від інфляції за квітень-травень 2015р. позивач на протязі провадження у справі не робив.

Відтак, як зазначено, втрати від інфляції за квітень, травень 2015р. за позовом, сформованим і заявленим у квітні 2015р., коли індексу інфляції за ці періоди ще не могло бути визначено з-за незакінчення цих періодів, стягненню не підлягають за ознакою передчасності вимог.

До ціни позову також віднесено 19200грн. неустойки, нарахованої за період з 01.01.2015р. по 30.04.2015р. Цю неустойку (вона є пенею) обраховано з розрахунку 0,1% за кожний день прострочення суми 25тис.грн., але від загальної вартості договору.

Вимоги про пеню підлягають задоволенню частково у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст.230, 231 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, в т.ч. пеня, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання; у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.5.3 договору за порушення строків оплати замовник оплачує неустойку в розмірі 0,1% за кожен день прострочки від загальної вартості договору.

В розрахунку неустойки позивач помилився з відліком прострочки платежу (розпочав його з 01.01.2015р., а не з 07.01.2015р.) та не врахував обмеження пені за Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ст.343 ГК України: платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З врахуванням цих законів обґрунтованою є пеня в обумовленому сторонами розмірі (він менший подвійної облікової станки Національного банку України), але від суми, яку прострочено в оплаті, а з врахуванням умов договору та в межах позовних вимог - пеня підлягає стягненню за період прострочки платежу з 07.01.2015р. по 30.04.2015р. Обґрунтовано нараховувати пеню на прострочену суму, а не на суму, зобов'язання щодо якої не заявлені, як порушені у період нарахування пені.

За наведеними позивачем даними про вчинене позивачем часткове виконання грошових зобов'язань у період з 07.01.2015р. по 09.04.2015р. відповідач прострочив оплату 30тис.грн. (5тис.грн. оплачено 10.04.2015р.), а з 10.04.2015р. по 30.04.2015р. - 25тис.грн.

Пеня в розмірі 0,1% за кожен день прострочки оплати суми 30тис.грн. з 07.01.2015р. по 09.04.2015р. складає 2790грн., а щодо прострочки оплати 25тис.грн. з 10.04.2015р. по 30.04.2015р. - 525грн.

Всього пені: 2790 + 525 = 3315грн.

Розрахунки пені, вчинені судом за допомогою комп'ютерної програми "Ліга:Закон", залучені до справи.

З врахуванням викладеного за позовними вимогами підлягає стягненню 25тис.грн. боргу, 3315грн. пені та 5072,31грн. на відшкодування втрат від інфляції. У сплаті решти слід відмовити.

Позовні вимоги задоволено на 60,08%.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати у справі розподіляються пропорційно задоволеним вимогам. Відтак, 60,08% судових витрат у справі покладається на відповідача, решта - на позивача.

До судових витрат у справі відноситься судовий збір. Його сплачено до бюджету позивачем при заявленні позову у сумі 1827грн. Відповідач має відшкодувати позивачеві 60,08% витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Завод крупних електричних машин" (код ЄДР 30769085) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1) 25тис.грн. боргу, 3315грн. пені, 5072грн. 31коп. на відшкодування втрат від інфляції, 1097грн. 66коп. на відшкодування витрат з оплати судового збору.

Відмовити в решті вимог.

Повне рішення складено

15.06.2015р.

Суддя В.В. Чернявський