Постановление суда № 44860587, 02.10.2014, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/10387/14-ц

Номер провадження 2/643/3949/14

УХВАЛА

02.10.2014 року Московський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді - Сиротникова Р.Є.,

При секретарі Горборуковій М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору від 03.07.2014 року про дарування 37/100 квартира АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Представником позивачів, що діє на підставі договору про надання правової допомоги,- адвокат ОСОБА_6 подала належним чином оформлене клопотання про забезпечення позову, з посиланням на той факт, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд приходить до висновку про його обґрунтованість та необхідність його задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до приписів ст. 152 Цивільно-процесуального кодексу України позов забезпечується, крім іншого, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб…

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 57 Закону України від 21.04.99 р. "Про виконавче провадження" арешт майна полягає у проведенні його опису, оголошенні заборони розпоряджатися ним, а у разі потреби - в обмеженні права користування майном, здійсненні опечатування або вилученні його у боржника та переданні на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 липня 2014 року ОСОБА_4 було вчинено правочин щодо дарування ОСОБА_5 37/100 квартири АДРЕСА_1. Представник позивача стверджує, що у виконанні ухвали суду від 18.08.2014 року Реєстраційцною службою ХМУЮ їм було відмовлено в звязку із неспівпадінням найменування власника спірної квартири, зазначеного в ухвалі суду із наявними у Реєстраційній службі відомостями.

Отже, суд дійшов до висновку, що існують підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, тому є необхідність забезпечити позов шляхом накладення арешту на спірну квартиру.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст.151, 152, 153 Цивільно-процесуального кодексу України, суд

ухвалив :

Клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на квартиру АДРЕСА_2.

Копію ухвали для виконання направити до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області.

Ухвала підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі в 5-дений строк з дня проголошення апеляційної скарги.

СуддяР.Є. Сиротников