Постановление суда № 44841942, 02.04.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6510/15-ц

провадження № 2/753/4045/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

та усунення недоліків

"02" квітня 2015 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва ЛЕОНТЮК Л.К., перевіривши дотримання вимог ст. ст. 118-121 ЦПК України у справі за позовом ОСОБА_2 до АТ "Банк "фінанси та Кредит" про захист прав споживачів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ "Банк "фінанси та Кредит" про захист прав споживачів.Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме до позовної заяви не додано документу, що підтверджує сплату судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах.

Так, у позовній заяві позивач посилається на положення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів", згідно якого споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Разом з тим, посилання позивача на те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі Закону України "Про захист прав споживачів" є безпідставними. Дані правовідносини, які випливають з депозитного договору, не є предметом регулювання Закону України "Про захист прав споживачів", а врегульовані § 3 "Банківський вклад" глави 71 Цивільного кодексу України та Законом України "Про банки та банківську діяльність". Зокрема ст. 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї на умовах та в порядку, встановлених договором.

Тобто, банківський вклад не є ані роботою (діяльністю виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб), ані продажем товару (продукції) у сенсі положень, визначених Законом України "Про захист прав споживачів".

Банк при позичанні коштів у вкладника, для їх розміщення у якості банківського вкладу, не отримує жодної винагороди за користування такими коштами, а навпаки, сплачує проценти (дохід вкладника) за період їх використання. Кошти вкладу(депозиту) аж ніяк не можуть розглядатися як "вартість робіт (послуг)" та/або "загальна вартість замовлення", а договір про банківський вклад (депозит) не містить понять "вартість робіт (послуг)" та/або "загальна вартість замовлення" у сенсі положень ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів".

Відтак, виходячи із змісту позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник саме на підставі договірних відносин, які регулюються Цивільним кодексом України, а не Законом України "Про захист прав споживачів".

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" розмір ставки судового збору із позовних заяв, які подаються до суду, майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 121 ЦПК України позовна заява, подана без дотримання вимог, викладених у статтях 119-121 ЦПК України, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. ст. 118,121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до АТ "Банк "фінанси та Кредит" про захист прав споживачів - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви у строк, який не може перевищувати 5 днів з дня отримання ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК