№ 44839788, 25.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 632/2241/14-п Головуючий 1-ої інстанції: Клименко С.О.

Провадження № 33/790/642/14

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2014 року суддя апеляційного суду Харківської області Зубков Л.Я. за участю притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянув в судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 8 вересня 2014 року.

Цією постановою ОСОБА_1, 1981 року народження, громадянку України, мешканку АДРЕСА_1 -

- визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення - позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік 6 місяців.

Суддею визнано встановленим, що 22 липня 2014 року, приблизно о 23 год. 50 хв., ОСОБА_1 керувала транспортним засобом CHERY BEAT д.н. НОМЕР_1 по вул. Комарова у м. Первомайському Харківської області у стані алкогольного сп'яніння, та відмовилась від проходження огляду у встановленому порядку на стан алкогольного сп'яніння.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що працівники ДАІ не пропонували їй пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки вона, керуючи автомобілем, була твереза.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, вважаю що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 130 КУпАП, знаходження водія транспортного засобу в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягає встановленню за результатами проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.

Тому керування транспортними засобами в стані сп'яніння та відмова водія від проходження вказаного огляду є такими видами правопорушень, специфіка яких виключає можливість їх одночасної констатації у розумінні ст. 130 КУпАП.

Отже, посилання судді в постанові на те, що ОСОБА_1 відмовилась від огляду на стан сп'яніння як особа, яка керувала транспортним засобом в нетверезому стані не узгоджується з вищенаведеною особливістю цієї правової норми.

Поряд з цим, за змістом ст. 279 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення підлягає розгляду в межах обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно обставин правопорушення, як вони викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом не в стані алкогольного сп'яніння (як зазначено в постанові судді), а лише з його ознаками.

Визнавши встановленим, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в нетверезому стані, суддя вийшов за межі обставин, наведених в протоколі про адміністративне правопорушення.

В той же час, суддя допустив протиріччя у висновку про те, за що саме ОСОБА_1 підлягає відповідальності, оскільки з одного боку, визнав встановленим, що вона відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння, а з іншого, - зазначив, що за ч.1 ст. 130 КУпАП її дії правильно кваліфіковані за ознакою керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, суддя, по суті, не визначився в питанні про те, які саме дії ОСОБА_1, з числа передбачених диспозицією ч.1 ст. 130 КУпАП, утворюють склад цього адміністративного правопорушення.

Визначитись в цьому питанні в порядку апеляційного провадження не уявляється за можливе виходячи з вимог ч.7 ст. 294 КУпАП, оскільки це пов'язано з погіршенням становища ОСОБА_1, за відсутністю для цього відповідного апеляційного поводу.

Оскільки зазначена суперечливість висновків судді щодо фактичних обставин справи не дають підстав вважати обґрунтованим його посилання на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, то з урахуванням визначених законом меж апеляційного розгляду справи, найприйнятнішим способом забезпечення виконання завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП), в даному випадку, є захист порушеного права шляхом скасування судової постанови у відношенні ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст. 247 цього Кодексу.

Тому, керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Первомайського районного суду Харківської області від 8 вересня 2014 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а провадження по справі закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя -