Решение № 44822163, 11.06.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/1746/14-ц Провадження № 22-ц/772/1256/2015Головуючий в суді першої інстанції Проць В. А.Категорія 53 Доповідач Зайцев А. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Зайцева А.Ю.,

суддів: Сала Т.Б., Нікушина В.П.

при секретарі: Торбасюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11.03.2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Переможнянської сільської ради Козятинського району, ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, зміну дати і причин звільнення, стягнення заробітної плати, допомоги на оздоровлення і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Переможнянської сільської ради Козятинського району, ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, зміну дати і причин звільнення, стягнення заробітної плати, допомоги на оздоровлення і моральної шкоди.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що він працював завідуючим клубом с. Перемога, Козятинського району з 20.04.2012 року до 30.04.2014 року. Свої трудові обов'язки він виконував сумлінно, однак, останнім часом почав відчувати до себе упереджене ставлення з боку сільського голови. 30.04.2014 року, за усною вказівкою сільського голови, ним було передано клуб з усіма матеріальними цінностями ОСОБА_4, яку, як він зрозумів, було прийнято на роботу на його місце. Того ж дня, знову ж таки, за усною вказівкою ОСОБА_3, він написав заяву про звільнення з роботи за власним бажанням з 30.04.2014 року. Відповідно до вище зазначеного позивач вважав, що 30.04.2014 року він був звільнений з роботи за власним бажанням, на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України. З розпорядженням, чи наказом про його звільнення, він в сільській раді ознайомлений не був, трудової книжки йому видано не було і повного розрахунку з ним також проведено не було. В період з 30 квітня до 20 травня 2014 року він особисто двічі звертався в Переможнянську сільську раду Козятинського району та безпосередньо до голови, щоб йому було видано трудову книжку і проведено з ним повний розрахунок, оскільки не було виплачено ще заробітну плату за квітень та повністю допомога на оздоровлення під час щорічної відпустки за 2013 рік.

21 травня 2014 року на поштовому відділенні с. Комсомольське Козятинського району, тобто, за місцем свого проживання, він отримав рекомендований лист з Переможнянської сільської ради, в якому знаходилась його трудова книжка із записом, що з 8 квітня 2014 року він був звільнений з посади завідуючого клубом с. Перемога за прогул без поважних причин, згідно розпорядження №15-Р по Переможнянській сільській раді Козятинського району від 9 квітня 2014 року на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. Такі дії відповідачів вважає незаконними, і такими, що заподіяли йому моральну шкоду, яку він оцінив у 5000 гривень, оскільки ніякого прогулу він не вчиняв, після звільнення з роботи перебував у стресовому стані, він не знав, як з таким записом в трудовій книжці працевлаштуватись на інше місце роботи. Вважає, що його трудові права порушені і просить їх захистити, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Під час розгляду справи по суті позивач збільшив одну з позовних вимог в частині кінцевого терміну стягнення заробітку, а саме, з 30.04.2014 року, тобто, фактичного дня звільнення, до дня постановлення судового рішення по даному спору.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11.03.2014 року позов задоволений частково. Визнано дії Переможнянського сільського голови частково незаконними. Зобов'язано Переможнянську сільську раду Козятинського району змінити дату звільнення ОСОБА_2 з посади завідуючого клубом с. Перемога Козятинського району з 8 квітня 2014 року, і вважати датою звільнення 30 квітня 2014 року. Зобов'язано Переможнянську сільську раду Козятинського району обчислити та виплатити ОСОБА_2 середньомісячний заробіток на посаді завідуючого клубом с. Перемога Козятинського району з 9 квітня 2014 року по 30 квітня 2014 року, включно. В задоволенні інших вимог відмовлено. Стягнуто з Переможнянської сільської ради Козятинського району на користь держави 243,60 грн. судового збору.

На рішення суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні його позовних вимог та ухвалити нове, яким: визнати дії Переможнянського сільського голови ОСОБА_3 незаконними; зобов'язати Переможнянську сільську раду Козятинського району Вінницької області змінити формулювання причини його звільнення з посади завідуючого клубом с. Перемога, з п. 4 ст. 40 КЗпП України на ч. 1 ст. 38 КЗпП України; зобов'язати Переможнянську сільську раду Козятинського району Вінницької області обчислити та виплатити йому заробіток завідуючого клубом с. Перемоги, із розрахунку середньодобового заробітку 79,27 грн. з 09.04.2014 року по день ухвалення рішення судом включно; зобов'язати Переможнянську сільську раду Козятинського району Вінницької області обчислити та виплатити йому повністю допомогу для оздоровлення під час щорічної відпустки у встановленому розмірі за 2013 рік; стягнути з Переможнянської сільської ради Козятинського району Вінницької області на його користь 5000грн. моральної шкоди. Посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково виходячи з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Судом першої інстанції було встановлено, що 20.04.2012року ОСОБА_2 був прийнятий на посаду завідуючого клубом с. Перемога, що підтверджується копією розпорядження Сільського голови ОСОБА_3 №14-Р від 20.04.2012 року. Цього ж дня, ним було підписано договір про повну матеріальну відповідальність.

Згідно розпорядку роботи клубу с. Перемога, який був затверджений розпорядженням Переможнянського сільського голови № 8-Р від 24.02.2014року, робочими днями позивача були вівторок, середа, четвер з 9:00 год. до 13:00 год., та п'ятниця і субота з 20:00 год. до 24:00 год., вихідними днями були неділя та понеділок.

Також, суд першої інстанції встановив, що з 15.08.2013 року ОСОБА_2 почав працювати і працює до даного часу на 0,5 ставки в Бердичівському міському Палаці культури ім. Шабельника на посаді артиста оркестру (наказ № 108 від 15.08.2013 року). Графік роботи: понеділок з 9:00 год. до 13:15год.; четвер з 9:30 год. до 12:45 год.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.04.2014року ОСОБА_2 був вчинений прогул, оскільки він не з'являвся на роботі без поважних причин з 9:00 год. до 13:00 год., як то було встановлено графіком його роботи, що підтверджено копією акту від 08.04.2014 року, даний факт підтвердили в судовому засіданні свідки: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

З приводу прогулу у ОСОБА_2 вимагалось надати пояснення, однак, ним вони не були надані, що підтверджується актом від 09.04.2014 року та листом адресованим на його адресу № 39/02-10 від 09.04.2014 року, та показами вище зазначених свідків.

Розпорядженням Переможнянського сільського голови № 15-Р від 09.04.2014 року ОСОБА_2 був звільнений з роботи за прогул без поважних причин з 08.04.2014 року, на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України.

30.04.2014 року ОСОБА_2 був на роботі та відповідно до інвентарної відомості б/н від 30.04.2014 року комісійно передавав товарно - матеріальні цінності та майно клубу с. Перемога, що підтверджується вищевказаною відомістю, а також, підтвердили члени комісії, які допитувались, як свідки, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_9

Частково задовольняючи позовні вимоги: визнаючи дії Переможнянського сільського голови частково незаконними; зобов'язуючи Переможнянську сільську раду Козятинського району змінити дату звільнення ОСОБА_2 з посади завідуючого клубом с. Перемога Козятинського району з 08.04.2014 року, і вважати датою звільнення 30.04.2014 року; зобов'язуючи Переможнянську сільську раду Козятинського району обчислити та виплатити ОСОБА_2 середньомісячний заробіток за роботу на посаді завідуючого клубом с. Перемога Козятинського району з 09.04.2014 року по 30.04.2014 року включно, суд першої інстанції вважав останнім фактичним днем роботи позивача необхідно рахувати 30.04.2014 року, так як відповідно до Договору про повну матеріальну відповідальність від 20.04.2012 року вбачається, що даний договір діє протягом всього періоду виконання працівником роботи або перебування на зазначеній посаді.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи.

Позивачем не доведено, а судом не встановлено, що позивач перебував на робочому місці починаючи з 09.04.2014 року по 30.04.2014 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Натомість в матеріалах справи міститься лист начальнику Козятинського РВ УМВС України у Вінницькій області від 25.04.2014 року, відповідно до якого Виконавчий комітет Переможнянської сільської ради просить забезпечити явку ОСОБА_2, який був звільнений за прогули з посади завідуючого клубом с. Перемога 09.04.2014 року, для передачі матеріальних цінностей Переможнянського сільського клубу.

Також, в матеріалах справи міститься ксерокопія журналу вихідної кореспонденції Переможнянської сільської ради, згідно якого 09.04.2014 року ОСОБА_2 направлено повідомлення про те, що його зобов'язано надати письмове пояснення за прогул 08.04.2014 року.

Крім того, відповідно до витягу з протоколу № 6 засідання профспілкового комітету працівників клубних закладів району від 27.06.2014 року, надано згоду на звільнення ОСОБА_2 відповідно до ст. 40 п. 4 КЗпП України з поданням йому гарантій і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Колегія суддів, встановивши обставини по справі та докази якими вони підтверджені, прийшла до висновку, що ОСОБА_2 було правомірно звільнено 09.04.2014 року, а відповідачем здійснювались всі заходи для повідомлення останнього про його звільнення, а тому вимоги про визнання дій голови Переможнянської сільської ради незаконними, зобов'язання Переможнянської сільської ради Козятинського району Вінницької області змінити дату і формулювання причини звільнення ОСОБА_2 з посади завідуючого клубом с. Перемога; зобов'язання Переможнянської сільської ради Козятинського району Вінницької області обчислити та виплатити ОСОБА_2 заробіток завідуючого клубом с. Перемоги, із розрахунку середньодобового заробітку 79,27 грн. з 09.04.2014року по день ухвалення рішення судом включно задоволенню не підлягають.

Не може бути задоволена і позовна вимога про зобов'язання Переможнянської сільської ради Козятинського району Вінницької області обчислити та виплатити ОСОБА_2 повністю допомогу на оздоровлення під час щорічної відпустки у встановленому розмірі за 2013 рік оскільки відповідно до рішення Переможнянської сільської ради Козятинського району від 14.02.2014 року «Про внесення змін до рішення від 09.01.2013 року «Про переведення працівників закладів культури на повний посадовий оклад», ОСОБА_2 переведено на 0,5 посадового окладу з 01.03.2014 року, а згідно розпорядження від 04.03.2014 року ОСОБА_2 надано щорічну відпустку терміном 28 календарних днів з 04.03.2014 року по 01.04.2014 року за відпрацьований період з 20.04.3013 р. по 20.04.2014 р. та надано одноразову матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі 0,5 посадового окладу.

Доводи позивача про заподіяння йому моральної шкоди та вимоги про стягнення 5000 грн. у її відшкодування задоволенню не підлягають, оскільки порушень законодавства відповідачами відносно позивача, що потягло нанесення йому моральних страждань, судом не встановлено.

Відповідно до ч.1 п.п. 1, 2, 3, 4 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Враховуючи встановлене, колегія суддів прийшла до висновку, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 11.03.2015року - скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Переможнянської сільської ради Козятинського району, ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, зміну дати і причин звільнення, стягнення заробітної плати, допомоги на оздоровлення і моральної шкоди - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: А.Ю. Зайцев

Судді: Т.Б. Сало

В.П. Нікушин

З оригіналом вірно: