Решение № 4478944, 14.12.2007, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 2-3463/2007року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2007 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі головуючого - судді: Барашкова В.В.

за участю секретаря: Шевчук І. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ДП «Лізингбуд» ВАТ «БМФ» Івано-Франківськбуд» про визнання протиправними дій, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, суд ,-

встановив:

ОСОБА_1. звернулась з позовом до суду до ДП «Лізингбуд» ВАТ «БМФ» Івано-Франківськбуд» про визнання протиправними дій, відшкодування моральної та матеріальної шкоди. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити позов повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, пояснивши суду, що відповідач діяв в межах чинного законодавства , на підставі рішення суду та повернув всі речі, що належали позивачу і , таким чином, не заподіяв ОСОБА_1. ніякої шкоди, просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до змісту ст.ст. 10,11,58-60, 61 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, доказування не можу ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарський або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з рішення Івано-Франківського міського суду від 21.06.2006 року по цивільній справі № 2-2949/2006 рік, що набрало законної сили 31.08.2006 року, ОСОБА_1. проживала та була прописана в кімнаті АДРЕСА_1, балансоутримувачем якого є ДП «Лізингбуд» ВАТ «БМФ» Івано-Франківськбуд.

05.11.2003 року, під час відсутності ОСОБА_1. в кімнаті, комісія відповідача провела вилучення речей, що знаходились в кімнаті ОСОБА_1., та передачу їх в камеру зберігання гуртожитку, про що було складено відповідний акт (а. с. 6). Дані дії були проведені відповідачем, оскільки вони вважали, що позивачка втратила право на користування житловим приміщенням, не може проживати у кімнаті і тому необхідно здати її речі на зберігання, у зв'язку з необхідністю поселення інших осіб.

Відповідно до ст. 9, 72 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Таким чином, дії відповідача по фактичному виселенню ОСОБА_1. з кімнати, з порушенням порядку встановлено ЖК України, на яку позивачка мала право на користування, порушили права і охоронювані законом інтереси особи.

Згідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Зазначені винні дії відповідача, що призвели до порушення права, заподіяли моральної шкоди ОСОБА_1., що підтверджується зібраними по справі доказами.

Виходячи з загальних засад цивільного законодавства України, закріплених в ст.3 ЦК України, як то справедливості, розумності, суд вважає, що позов ОСОБА_1. в частині відшкодування моральної шкоди підлягає до часткового задоволення та має бути стягнено на її користь з відповідача 2000,00 грн.

Диспозицією ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю завдану майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Під час провадження по справі позивачка не надала суду належних і допустимих доказів заподіяння їй відповідачем матеріальної шкоди і , відповідно позовні вимоги про її відшкодування не підлягають до задоволення.

Згідно до ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення , суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.

З наданих позивачкою доказів про судові витрати вбачається, що до стягнення відповідача на її користь підлягають кошти на загальну суму 793,75 грн.

Керуючись ст. ст. 9,72 ЖК України, ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст.ст.208, 209,212-215,218 ЦПК України, суд ,-

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1- задоволити частково.

Стягнути з ДП «Лізингбуд» ВАТ ДП «Лізингбуд» ВАТ «БМФ « Івано-Франківськбуд» (вул. Тичини, 8-а, м. Івано-Франківськ, код 31524167) на користь ОСОБА_1 2000,00 грн. заподіяної моральної шкоди.

Стягнути з ДП «Лізингбуд» ВАТ ДП «Лізингбуд» ВАТ «БМФ « Івано-Франківськбуд» (вул. Тичини, 8-а, м. Івано-Франківськ, код 31524167) на користь ОСОБА_1 793,75 судових витрат.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1. - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.