№ 44719288, 03.06.2015, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2015 року Чернігів Справа № 825/1579/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Поліщук Л.О.,

за участі секретаря Хрущ Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, без фіксації судового засідання, в порядку ч.1 ст. 41 КАС України, справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного Фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2015 Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області звернулося до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода", в якому просить суд стягнути заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 28103,56 грн.

26.05.2015 позивач надіслав до суду заяву про збільшення позовних вимог. В якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 36932,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до законодавства, щомісячно. Внаслідок порушення вимог законодавства у відповідача виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в розмірі 28103,56 грн., яка в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги підтримує та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надіслав до суду заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позову, оскільки недивлячись на те, що з 01.01.2015 замість фіксованого сільськогосподарського податку введено єдиний податок четвертої групи, який віділено в окрему групу відповідач є звільненим від сплати фактичних витрат на випдату та доставку пільгових пенсій. Посади трактористів-машиністів та жінок, які працюють доярками не включені до Списку №2. Крім того, відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється до 01.01.2005 за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01.01.2005 за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, що свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-юридичної особи, довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.12-13) та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області (а.с.69).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача працювали громадяни, яким призначено пенсію за пунктами "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.70-78).

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1.

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлявся розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з лютого 2015 року, який був отриманий відповідачем (а.с. 9).

Згідно пункту 6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так як, 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено. Відповідно, з 01.01.2015 у вищезазначених платників виникає обов'язок відшкодування пільгових пенсій.

Також суд зазначає, твердження відповідача, що відбулося перейменування "фіксованого сільськогосподарського податку" на "єдиний податок четвертої групи" є безпідставними, оскільки глава 2 Податкового кодексу України "фіксований сільськогосподарський податок" виключена згідно із Законом України від 28.12.2014 №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи".

Посилання відповідача на норми абзацу 5 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що з 01.01.2005 виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, а тому не є витратами Пенсійного фонду, на думку суду, є безпідставними з огляду на таке.

Зміни до вищезазначеної норми були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку" (далі - Закон № 2613-ІV), цим же Законом було доповнено абзац 4 п.1 ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" словами "крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку".

Законом № 2613-ІV визначено сферу його регулювання і стосується він лише внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення, що регламентують роботу працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку.

Отже, фінансування пільгових пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України стосувалося лише колишніх працівників сільськогосподарських підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку, за рахунок чого вони і були звільнені від обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, закріпленого у ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Злагода" з 01.01.2015 не є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а є платником єдиного податку четвертої групи оподаткування.

Інших пільг по сплаті пільгових пенсій підприємство не має, пільгові пенсії призначені його колишнім працівникам фінансуються на загальних підставах, тобто за рахунок коштів Пенсійного фонду України, які підлягають відшкодуванню підприємством.

З огляду на те, що працівники перед виходом на пенсію працювала у відповідача, а також те, що довідки на пільгову пенсію надані відповідачем їм як особам, що мають право на отримання пенсій відповідно до п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій має здійснюватися відповідачем в повному обсязі.

Враховуючи все вищевикладене, суд зазначає, що відповідач не вніс до Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень-березень 2015 року в розмірі 36932,23 грн., чим порушив вимоги пункту 6 Інструкції.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, з урахуванням того, що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в розмірі 36932,23 грн., відповідачем у встановлені законодавством строки не сплачена, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд вважає, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (вул. Міщенка, 6, с. Курінь, Бахмацький район, Чернігівська область, 16544, р/р 26005029100115 в АТ "Пірецс Банк МКБ", МФО 300658, код 03794710) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бахмацькому районі Чернігівської області (вул. Пушкіна, 2, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500, р/р 25605925002003 у філії Чернігівське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 353553, код 14248270) заборгованісті по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 36932 (тридцять шість тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 23 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Поліщук