№ 44707921, 08.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 року справа №810/1927/15

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Кондитерська фабрика "Лагода"

до Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.12.2014р. №0001791500.

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

ПАТ «Кондитерська фабрика «Лагода» звернулася до суду із позовом до Миронівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області з вимогами про скасування податкового-повідомлення-рішення №0001791500 від 10.12.2014 р., яким до позивача була застосована штрафна санкція за несвоєчасну сплату податку на прибуток у розмірі 21122,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю висновків акту перевірки про порушення позивачем п.57.1 ст.57 ПКУ, що начебто призвело до несвоєчасної сплати задекларованого зобов?язання з податку на прибуток підприємств за 2013 р. Стверджує, що оскільки висновки акту перевірки про допущені порушення ПКУ зроблені на підставі хибних фактів, вважає безпідставним і ухвалення ППР.

У призначений для розгляду справи час з?явився представник позивача, уповноважений представник відповідача до суду не прибув з невідомих причин, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАСУ суд здійснив розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши представлені суду документи, встановивши фактичні обставини справи, якими обґрунтовано позов, з наданням їм відповідної правої оцінки, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з огляду на таке:

в грудні 2014 р., податковим органом було проведено камеральну перевірку позивача за звітний податковий період-2013 р. В ході перевірки було встановлено порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов?язання з податку на прибуток протягом строків, визначених п.57.1 ст.57 ПКУ. За наслідками перевірки та складеного акту від 09.12.2014 р. №206/15-00/32967502 було прийняте податкове повідомлення-рішення від 10.12.14 р. №0001791500 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 10% за несвоєчасну сплату грошового зобов?язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 21122,10 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зважає на таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст.71 КАС України).

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 цієї ж статті у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Судом встановлено, що згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2013 р. від 03.03.2014 р. №9091152979 платником податків було самостійно визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 598230 грн. (р.14) декларації. Оскільки граничний термін подання декларації припадав на 01.03.2014 р., а це був вихідний день, позивач, відповідно до вимог п.49.20 ст.49 ПКУ подав декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 р. 03.03.2014 р., що визнається податковим органом.

Відповідно до поданої декларації позивачем було нараховано податок на прибуток у сумі 598230,00 грн. Граничний термін сплати податку-11.03.2014 р.

Враховуючи наявну переплату з податку на прибуток, яка зазначена в особовій картці платника в податковому стані на 01.01.2014 р. у розмірі 277008,99 грн., позивач мав сплатити до бюджету 321221,01 грн. (598230 грн.-277008,99 грн.).

Відповідно до виписок із банківського рахунку позивача, останнім було перераховано до бюджету 598230 грн. платіжними дорученнями №662 від 05.03.2014 р.-100000 грн.; №681 від 12.03.2014 р. -28230,00 грн.; №679 від 12.03.2014 р. -168000,00 грн.; №680 від 12.03.2014 р. -302000,00 грн.

Податкове зобов?язання з податку на прибуток, визначене платником в поданій ним річній декларації, належить перерахувати до бюджету протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання такої податкової декларації (п.57.1 ст.57 ПКУ).

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Граничний термін подання річної декларації з податку на прибуток за 2013 рік – 01 березня 2014 року, фактично декларація з податку на прибуток була подана 03.03.2014 р.

Позивачем був сплачений податок на прибуток за 2013 р. 12.03.2014 р., тобто, на думку податкового органу, узгоджене податкове зобов?язання з податку на прибуток за 2013 р. сплачено із затримкою в 1 день.

Сума узгодженого податкового зобов?язання не сплаченого платником податків у встановлені ПКУ строк, стає податковим боргом (пп.14.1.175 ПКУ).

Позивач аргументує своє звернення до суду неправомірними діями відповідача в частині застосування штрафних санкцій з огляду на те, що податкова декларація ним була подана 03.03.2014 р., а відтак і визначення граничного строку сплати податку на прибуток мало бути прив?язане до цієї дати.

Відповідно до п.49.18 ст.49 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 49.20 статті 49 вказаного Кодексу встановлено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем. Як встановлено судам, останній день подання податкової декларації з податку на прибуток припадав на 01.0314 р. вихідний день, а тому останнім днем строку подання податкової декларації за 2013 р. вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем, тобто 03.03.2014 р..

У п.57.1 ст.57 ПКУ визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток за 2013 р. припадав на 11.03.14 р., а сплата позивачем грошового зобов'язання була здійснена 12.03.14 р., з урахуванням дати подачі податкової декларації- 03.03.14 р, суд не приймає до уваги твердження податкового органу, що граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання позивача з на прибуток за за 2013 р. становив 11.03.14 р.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне заявлені вимоги задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.12.2014 р. №0001791500.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.