Постановление суда № 44691877, 14.05.2014, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

14.05.2014

Провадження 6/331/246/14

(331/10607/13-ц)

У Х В А Л А

14 травня 2014 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Мінасова В.В., при секретарі Нагорному Є.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву концерну «Міські теплові мережі» про приведення судового наказу у відповідності до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», -

В С Т А Н О В И В

Заявник звернувся до суду з заявою про приведення судового наказу у відповідність до норм ч.1 ст.369 ЦПК України та ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження». В заяві зазначає що при зверненні до суду з заявою про видачу судового наказу просив витребувати з ДПІ та зазначити в судовому наказі ідентифікаційні коди боржників, однак цього зроблено не було. Тому просить винести ухвалу про приведення судового наказу від 26.12.2013 року по справі № 2н/331/995/13 у відповідність в якій зазначити ідентифікаційні коди боржників.

Сторони по справі у судове засідання не зявилися, однак, їх неявка у відповідності до ст. 369 ЦПК України не перешкоджає розглядові питання про внесення виправлень.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.103 ЦПК України у судовому наказі зазначаються:

1) дата видачі наказу;

2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;

3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;

5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником;

6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;

7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.

Ці умови судом були виконані.

Зі змісту пункту 11 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказаного провадження» передбачено, що розділом ІІ ЦПК України процедура розгляду заяв у наказаному провадження полягає у видачі судового наказу, тому не може бути застосований процесуальний інститут забезпечення доказів.

Оскільки при подачі заяви про видачу судового наказу стягувач не вказав ідентифікаційні коди боржників, то їх не було внесено до судового наказу. При подачі заяви про приведення судового наказу у відповідність до ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» заявник знову не вказує ідентифікаційні коди боржників.

В заяві про видачу судового наказу стягувач просив витребувати з Даржавної податкової служби України та зазначити в судовому наказі ідентифікаційні коди боржників, але цього не було зроблено судом оскільки виходячи зі змісту ч.1 ст.133 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. До клопотання про забезпечення доказів додається документ про сплату судового збору.

Таким чином стягувач може звернутися до суду з заявою про забезпечення доказів.

Оскільки на даний момент у суду немає інформації стосовно ідентифікаційних кодів боржників, а стягувач не звертався до суду з заявою про забезпечення доказів то заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 95-105, 133, 135, 369 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви концерну «Міські теплові мережі» про приведення судового наказу у відповідність ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в Апеляційний суд Запорізької області протягом п'яти днів з дня її проголошення. Особи що не були присутні під час оголошення ухвали мають право подати апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня отримання ухвали.

Суддя: В.В. Мінасов