Постановление суда № 44630711, 04.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/7972/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Роман О.А.

Доповідач Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Андрієнко А.М., Заришняк Г.М.

при секретарі Осмолович В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0515 Міністерства оборони України про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0515 Міністерства оборони України про стягнення коштів - закрито.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини А 0515 МО України та просить стягнути з відповідача на користь позивача 5 000 грн.00 коп.» (а.с.1-2).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно з постановою Колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини А 0515 МО України, вирішено перерахувати та виплатити кошти, з урахуванням усіх отриманих за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення.

Оскільки рішення суду було виконане не одразу після вступу його в законну силу, то вважає, що відповідач повинен компенсувати йому кошти з урахуванням індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з підстав п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, яка передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, з урахуванням вимог п.4 ч.1 ст.18 КАС України, яка передбачає, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень, в тому числі з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат, доплат, соціальних послуг.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з постанови колегії суддів Київського апеляційного адміністративного суду від 13.06.2014 року, вирішено перерахувати та виплатити кошти ОСОБА_1 з урахуванням усіх отриманих за останньою посадою на військовій службі видів грошового забезпечення.(а.с.20-22).

Вирішуючи питання про відкриття чи закриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справи до їх юрисдикції та підсудності.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачем ставиться питання щодо стягнення суми простроченої заборгованості з урахуванням положень ст. 509 та ст. 625 ЦК України, так як відповідач у справі тривалий час не виконував рішення суду, що було постановлено за нормами КАС України.

Відповідно до ст. 1 ЦК України та ст. 2 КАС України не є публічно-правовим і розглядається в порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) та суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду (ст. 11 ЦК України).

Виходячи із юридичної природи правовідносин сторін, де відповідач повинен виплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу, слід вважати це грошовим зобов'язанням на яке поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання і не є публічно-правовим спором.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду про закриття провадження у справі з підстав того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства є такою, що постановлена з порушенням процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303,304,307,311,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді