Постановление суда № 44511326, 28.05.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5033/15-ц

Провадження № 22-ц/779/1007/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Мелінишин Г.П., Беркій О.Ю.,

секретаря Бойчука Л.М.,

з участю: представника ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" Кендиша В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2015 року залишено без задоволення заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту.

На вказану ухвалу Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм чинного законодавства, неповне з'ясування обставин справи. Апелянт зазначає, що в забезпечення виконання зобов'язань, які випливають із умов договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії №2205 рv-06 від 20.12.2006 року, було укладено договір іпотеки, згідно якого в іпотеку передано трьохкімнатну квартиру, що розташована за адресою АДРЕСА_1, та гараж. У договорі іпотеки визначено, що погоджувальна ціна предмета іпотеки становить 530937 грн. Кредитний же борг складає 3085484 грн. 47 коп. Апелянт стверджує, що кредитний борг забезпечений виключно нерухомим майном сукупною вартістю меншою ніж 30 відсотків кредитної заборгованості. На думку апелянта, судом не враховано, що забезпечення позову у вказаній справі є достатньо обґрунтованим припущенням. З наведених підстав апелянт просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою забезпечити позов шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3.

В судовому засіданні представник апелянта Кендиш В.Ф. апеляційну скаргу підтримав з наведених у ній мотивів та просив її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Залишаючи без задоволення заяву про забезпечення позову, суд виходив з того, що зазначена заява є необгрунтованою, жодних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, не представлено. Суд вважав, що оскільки для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було здійснено заставу трьохкімнатної квартири, то недоцільним є здійснення подвійного зобов'язання.

Однак погодитись з таким висновком суду не можна з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №2205 pv-06 від 20.12.2006 року (кредитним договором) в розмірі 3085484 грн. 47 коп. (а.с.6-8). В обгрунтування позовних вимог позивач надав розрахунки заборгованості відповідача.

Для забезпечення вказаного позову представник ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов в межах позовних вимог шляхом накладення арешту та заборони відчуження до повного погашення заборгованості на все рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу ОСОБА_3.

Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що відповідач не виконує умови кредитного договору, сума заборгованості є значною (3085484,47 грн.), а заставна вартість предмета іпотеки - трьохкімнатної квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 становить 530937 грн., що є меншим ніж 30 відсотків кредитної заборгованості, тобто коштів від реалізації предмета іпотеки буде недостатньо для погашення боргу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Враховуючи значну суму кредитної заборгованості відповідача перед позивачем, яка не зможе бути погашена шляхом реалізації предмета іпотеки, вартість якого є значно меншою, а також зважаючи на те, що відповідач не виконує умови кредитного договору, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Суд помилково вважав, що оскільки для забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 перед ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» було здійснено заставу трьохкімнатної квартири, то недоцільним є здійснення подвійного зобов'язання. При цьому судом не враховано недостатності коштів від можливої реалізації предмета іпотеки для погашення кредитної заборгованості.

Суд безпідставно зазначив, що заявник не вказав, на яке саме майно необхідно накласти арешт та не надав відповідних підтверджуючих даних належності майна відповідачу, оскільки законом не передбачено обов'язок заявника зазначати у заяві про забезпечення позову такі дані і, крім того, у заяві міститься прохання про накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно.

Колегія суддів приходить до висновку, що заява про забезпечення позову відповідає вимогам процесуального закону, невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, обраний заявником вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Вищезазначеного суд першої інстанції не врахував, не дав належної оцінки обставинам справи, порушив норми процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, яка підлягає скасуванню, а заява про забезпечення позову - задоволенню шляхом накладення арешту в межах суми позову - 3085484 грн. 47 коп. - на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3.

Керуючись ст. ст.307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" задовольнити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 03 квітня 2015 року скасувати.

Заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" про забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредиту задовольнити.

Накласти арешт в межах суми позову - 3085484 грн. 47 коп. - на все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_2

Ухвала підлягає негайному виконанню і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: Г.П. Мелінишин

О.Ю. Беркій