Приговор № 44465430, 29.05.2015, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/4137/13-к

Провадження №1-кп/463/5/15

В И Р О К

іменем України

29 травня 2015 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі:

головуючого судді Гирич С. В.

та суддів Шеремети Г.І., Лакомської Ж.І.

при секретарі судових засідань Попович Х.І.

з участю прокурора Потупи І.Я.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

та представника потерпілого ОСОБА_6

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні

розглянувши кримінальне провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 14.12.2012 року за №42012150040000043 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки: м. Горохів Волинської області, громадянки України, українки, з вищою освітою, на час інкримінованих дій працюючої на посаді директора кредитної спілки «Наше майбутнє», на даний час перебуваючої у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, одруженої, на утриманні малолітня дитина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2,- за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця: с. Луг Рахівського району Закарпатської області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не працюючого, на час інкримінованих дій був засновником Приватного підприємства «Компанія «Оксиген-АБ», не одруженого; раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,- за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191 КК України;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженки: м. Львова, українки, з середньою освітою, на час інкримінованих дій працюючої на посаді головного бухгалтера кредитної спілки «Наше майбутнє», на даний час не працюючої, одруженої, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_4,- за вчинення злочинів, передбачених ч.5 ст.191, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_2, працюючи на посаді директора ПП «Компанія «Оксиген-АБ», за попередньою змовою у групі осіб із ОСОБА_4, яка працювала на посаді головного бухгалтера ПП «Компанія «Компанія «Оксиген-АБ», будучи службовими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, діючи всупереч вимог статуту даного підприємства, а саме в порушення підпункту «и» пункту «4.8.» статуту ПП «Компанія «Оксиген АБ» яким визначено, що до виключної компетенції зборів засновників підприємства відноситься затвердження правочинів про відчуження майна підприємства на суму, що становить тридцять і більше відсотків майна підприємства, порушуючи норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», без скликання загальних зборів підприємства та отримання згоди засновників ПП «Компанія «Оксиген-АБ», незаконно перерахували з поточного рахунку ПП «Компанія «Компанія «Оксиген-АБ» № 2600713838, відкритого у ЛОДАТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Львові (МФО 325570), на рахунок ОСОБА_2 як фізичної особи НОМЕР_2, відкритий у ЛФ ТОВ «Укрпромбанк» (МФО 385457), 19 березня 2008 року грошові кошти у сумі 353 тис.грн. на підставі підробленого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 платіжного доручення № 05 від 19.03.2008 та 19 травня 2008 року на підставі підробленого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 платіжного доручення № 9 від 16.05.2008 - грошові кошти у сумі 181 тис.грн. Внаслідок цього ОСОБА_2 привласнила, а ОСОБА_4 розтратила чуже майно ПП «Компанія «Компанія «Оксиген-АБ» в особливо великих розмірах, а всього грошових коштів на загальну суму 534 тис. грн.

Таким чином, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вчинили злочин передбачений ч.5 ст.191 КК України.

Обвинувачена ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 винність у інкримінованому злочині не визнали повністю.

Обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що в 2005 році він створив ПП «Компанія «Оксиген-АБ» і був єдиним власником підприємства. В 2006 році, за його згодою в засновники товариства було прийнято ОСОБА_9 внаслідок чого кожному із співвласників стало належати по 50% у статутному фонді підприємства. Підприємство спеціалізувалося на новітніх технологіях в виробництву газу. Фактично всі питання, пов'язані з договорами, технологією виробництва газу займався він безпосередньо.

Всередині 2011 року між засновниками виник конфлікт, оскільки для чоловіка ОСОБА_9 - ОСОБА_10 слід було вилучити із підприємства 1 млн. грн. В 2012 році протиріччя загострилися, і відбулася заміна керівництва підприємства. Було усунуто від обов'язків директора підприємства ОСОБА_2 та головного бухгалтера ОСОБА_4, і замість них засновником ОСОБА_9 було призначено свого директора та головного бухгалтера. Після цього, з підприємства було викрадено 1,5 млн. грн., з приводу чого на підставі його звернення правоохоронними органами ведеться слідство.

Крім цього, взимку 2008 року, за зверненням директора підприємства ОСОБА_2, рішенням засновників за його участі та ОСОБА_9 було надано дозвіл на отримання поворотної фінансової допомоги у розмірі 534 тис.грн. рішення було оформлене у формі протоколу, який зберігався у голови зборів ОСОБА_9 Яким чином в послідуючому ці кошти були перераховані та видані ОСОБА_2 він не пригадує.

Крім цього, йому відомо, що ОСОБА_2 на вказані кошти придбала квартиру, в послідуючому отримала кредит в банку, де він виступав поручителем. Після отримання кредиту, в один із днів, ОСОБА_2 прийшла на підприємство де знаходилися він та ОСОБА_9 та поклала на стіл взяті кошти в сумі 534 тис. грн., які він з ОСОБА_9 розділили порівну по 267 тис. грн. Тому, як засновник підприємства вважає, що жодна шкода підприємству та йому особисто не заподіяна, дане обвинувачення іншим засновником сфабриковано внаслідок конфлікту, який виник між засновниками.

Пояснив, що доводи слідства про те, що він організував злочинне угрупування і в групі з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 заволодів коштами підприємства є надуманими. Ці кошти він не отримував, вони були надані ОСОБА_2 на законних підставах і згодом нею були повернуті засновникам товариства.

Обвинувачена ОСОБА_2 в судовому засіданні показала, що з часу створення підприємства вона працювала на посаді директора ПП «Компанія «Оксиген-АБ», а головним бухгалтером підприємства була ОСОБА_4 В 2006-2007 роках в засновники товариства було прийнято ОСОБА_9, внаслідок чого кожному із засновників належало по 50% у статутному фонді підприємства. При цьому, ОСОБА_3 був технічним керівником, а ОСОБА_9 фінансовим керівником. Всі питання діяльності підприємства вирішувалося спільно, жодних протиріч між ними не було. Взимку 2008 року вона звернулася до засновника підприємства ОСОБА_3 з приводу надання фінансової допомоги на придбання квартири, оскільки вона мала оформити кредит в банку, але банк вимагав обов'язково заставу майна. У неї виникла потреба термінового придбання житла, оскільки господар квартири, яку вона винаймала попросив звільнити квартиру і їй не було де проживати з малою дитиною. ОСОБА_3 не заперечив, та рекомендував переговорити їй з іншим засновником ОСОБА_9 Така розмова відбулася, і другий засновник також дала згоду на надання поворотної фінансової допомоги. Їх рішення було оформлено протоколом в лютому 2008 року, на підставі якого їй було виділено позику в сумі 534 тис. грн. терміном на 1 рік. Вона відкрила рахунок у ЛФ ТОВ «Укрпромбанк» і двома платіжними дорученнями 19.03.2008 року та 16.05.2008 року сумами 353 тис. грн. та 181 тис. грн., вказані кошти перерахувала з рахунку ПП на свій рахунок в банку. За ці кошти вона придбала квартиру АДРЕСА_1.

В послідуючому, 02.07.2008 року, у ЛВ ВАТ «Сведбанк» вона уклала кредитний договір під іпотеку вказаної квартири та отримала 80 тис. доларів США. При цьому на вимогу банку, були оформлені договори поруки з ОСОБА_3 Конвертувавши валюту у гривню, а також доклавши частину своїх коштів, в один із днів літа 2008 року вона прийшла в офіс підприємства по вул. Б.Котика, 4/7 в м. Львові, де перебували обидва засновники підприємства та передала їм отримані з підприємства кошти в сумі 534 тис. грн., поклавши в кульку на один із столів в офісі. При цьому ОСОБА_3 сказав їм із ОСОБА_4 вийти, а вони з іншим засновником будуть вирішувати подальшу долю цих коштів. В який спосіб засновники розпорядилися повернутими нею коштами, їй не відомо, але до неї жодних претензій не було до моменту виникнення конфлікту між засновниками. Пояснила, що кошти їй надали на підставі рішення загальних зборів, яке на її думку знищено одним із засновників, а в платіжних дорученнях призначення платежу вказано помилково, як придбання нерухомості, оскільки це була фінансова допомога, яку вона повернула засновникам.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що з часу заснування ПП «Компанія «Оксиген-АБ» у 2005 році, працювала на посаді головного бухгалтера підприємства, а в листопаді 2011 року її відсторонили від займаної посади. З приводу перерахування коштів пояснила, що дійсно взимку 2008 року, за рішенням загальних зборів засновників підприємства було дозволено надати ОСОБА_2 безпроцентну фінансову допомогу на придбання квартири в розмірі 534 тис. грн. З відома засновників, двома платіжними дорученнями 19.03.2008 року та 16.05.2008 року сумами 353 тис. грн. та 181 тис. грн. відповідно, вона перерахувала кошти з рахунку ПП на банківський рахунок ОСОБА_2, відкритий у відділенні банку. Пояснила, що у платіжних дорученнях, підставою для перерахування коштів, вона зазначала придбання нерухомості, оскільки не знала, як оформити по бухгалтерських документах поворотну безпроцентну фінансову позику. Чому вказані операції не відображені у фінансових звітах пояснити не змогла. Також їй відомо, що за ці кошти в послідуючому ОСОБА_2 придбала квартиру в м. Винники.

Крім цього, для повернення коштів підприємству, у цьому ж році ОСОБА_2 уклала кредитний договір під іпотеку квартири. Ствердила, що їй відомо, що після отримання кредиту, в її присутності ОСОБА_2 повернула гроші ОСОБА_3, та ОСОБА_9

Суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у скоєному доведена повністю зібраними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні доказами, а обвинуваченого ОСОБА_3 за вказаним обвинуваченням слід виправдати з таких підстав.

З показань представника потерпілого та одночасно цивільного позивача ПП «Компанія «Оксиген-АБ» - ОСОБА_11 вбачається, що згідно протоколу зборів засновників від 15.08.2011 року, його призначено директором ПП «Компанія «Оксиген-АБ». Приступивши до виконання службових обов'язків, він став перевіряти бухгалтерські документи підприємства і встановив, що підприємство згідно платіжних доручень від 20.03.2008 року та 16.05.2008 року, перераховувало кошти в сумі 534 тис. грн. на придбання нерухомості. Однак такої нерухомості на балансі підприємства не числилося. У зв'язку із цим він звернувся до бувшого директора ОСОБА_2, яка повідомила, що йому слід звернутися за роз'ясненнями до засновника ОСОБА_3 Останній його повідомив, що це не його справа, так як він відповідає за діяльність підприємства з часу його призначення директором. Інший засновник підприємства ОСОБА_9, пояснила, що їй нічого не відомо про перерахування цих коштів.

Коли він з ОСОБА_9 повторно звернулися до ОСОБА_2 за поясненнями, остання повідомила що по цих коштах у неї залізне алібі, оскільки є розписка від ОСОБА_3 про отримання від неї коштів в сумі 80 тис. доларів США, які вона поклала по вказівці ОСОБА_3 на рахунок його сина ОСОБА_14. Оскільки виникали сумніви в законності перерахування цих коштів, він звернувся із заявою в правоохоронні органи.

В процесі здійснення кримінального провадження, на підставі листа правоохоронних органів він звертався до аудиторської фірми, яка перевіряла законність перерахування коштів в сумі 534 тис. грн. з ПП «Компанія «Оксиген-АБ» на банківський рахунок бувшого директора ОСОБА_2 За результатами перевірки було складено висновок про незаконність такої операції. Тому вважає, що внаслідок таких дій обвинувачених підприємству була заподіяна шкода, і така повинна бути відшкодована шляхом задоволення цивільного позову підприємства.

Аналогічними показаннями представників потерпілого та одночасно цивільного позивача ПП «Компанія «Оксиген-АБ» - ОСОБА_6, ОСОБА_15

Показаннями свідка ОСОБА_9, яка суду показала, що вона з 2006 року являється співзасновником ПП «Компанія «Оксиген-АБ» разом із ОСОБА_3 сплативши 50% статутного фонду. Влітку 2011 року, між співзасновниками виник конфлікт, оскільки ОСОБА_3 без рішення зборів призначив себе директором підприємства. До цього директором була ОСОБА_2, а головним бухгалтером ОСОБА_4 Вона скликала загальні збори, і за спільним рішенням директором ПП було призначено ОСОБА_11 Коли новий директор став вивчати фінансовий стан підприємства, він зробив запит в банк про рух коштів і виявив, що безпідставно було перераховано значні кошти в загальній сумі 534 тис. грн. двома платіжними дорученнями на рахунок ОСОБА_2

Однак, жодного майна за ці кошти не було придбано, договорів на придбання нерухомого майна, зазначеного у платіжних дорученнях на підприємстві не було, таке на баланс підприємства не передавалося. Платіжні доручення були підписані ОСОБА_2 та ОСОБА_4 При розмові з ОСОБА_2 остання повідомила, що має розписку від ОСОБА_3 про повернення цих коштів підприємству. Ствердила, що жодне рішення про надання ОСОБА_2 безпроцентної фінансової допомоги не приймалося, і кошти в 2008 році обвинувачена ОСОБА_2 на підприємство не повертала. Пояснила, що операція з перерахування коштів у звітах не була відображена. Таким чином вважає, що ці кошти були викрадені і підприємству заподіяна шкода.

Аналогічними показами свідка ОСОБА_10 - чоловіка ОСОБА_9, який суду повідомив, що про обставини розкрадання коштів ПП «Компанія «Оксиген-АБ» на суму 534 тис. грн.. йому стало відомо зі слів дружини.

Згідно з платіжним дорученням від 19.03.2008 року №05 (а.с.11 том 4) вбачається, що ПП «Компанія «Оксиген-АБ» з рахунку № 2600713838, відкритого у ЛОДАТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Львові (МФО 325570), перерахувано на рахунок фізичної особи ОСОБА_2 НОМЕР_2, відкритий у ЛФ ТОВ «Укрпромбанк» (МФО 385457), грошові кошти у сумі 353 тис. грн. При цьому призначення платежу вказано: Оплата згідно договору № 2/08 від 01.03.08р. за будівлю без ПДВ.

Згідно з платіжним дорученням від 16.05.2008 року №09 (а.с.12 том 4) вбачається, що ПП «Компанія «Оксиген-АБ» з рахунку № 2600713838, відкритого у ЛОДАТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Львові (МФО 325570), перерахувала на рахунок фізичної особи ОСОБА_2 НОМЕР_2, відкритий у ЛФ ТОВ «Укрпромбанк» (МФО 385457), грошові кошти у сумі 181 тис. грн. При цьому призначення платежу вказано: Оплачено за приміщення згідно договору № 28 від 20.03.08р. за будівлю без ПДВ.

Показаннями свідка ОСОБА_16, який ствердив суду, що в 2008 році він вирішив продати квартиру АДРЕСА_1. Він познайомився із покупцем квартири ОСОБА_2, з якою вони домовилися про умови продажу квартири, погодили ціну продажу в межах 100 тис. доларів США. По домовленості він відкрив рахунок у відділенні ВАТ «Банк «Надра», куди покупець мала перерахувати кошти. Оскільки покупець не мала повної суми, а тому вони уклали попередній договір, і він погодився почекати три місяці до повного розрахунку. Першу суму, як завдаток, поступила йому на рахунок 20.03.2008 року в сумі 350 тис. грн., а наступний платіж відбувся 20.05.2008 року на суму 181 тис. грн.

Дійсно як вбачається із поточного звіту за операціями по рахунку кредитної картки ОСОБА_16 (а.с.29-30 том 4), у відділенні ПАТ «КБ «Надра» вказаною особою було відкрито рахунок, і 20.03.2008 року його поповнено сумою в розмірі 350 тис. грн., а 20.05.2008 року сумою в розмірі 181 тис. грн.

Показами свідка ОСОБА_17, яка суду показала, що є директором аудиторської фірми, яка на замовлення директора ПП «Компанія «Оксиген-АБ» в листопаді 2012 року здійснювала перевірку правильності перерахування коштів з рахунку підприємства на інший банківський рахунок. Вона досліджувала два платіжних доручення № 05 від 19.03.2008 року та № 9 від 16.05.2008 року, в результаті чого встановила, що у бухгалтерських звітах підприємства вказані суми не були зазначені, договорів на підставі яких здійснювалося перерахування коштів не було. Згідно п.4.8 статуту підприємства, до виключної компетенції загальних зборів відносилось витрати коштів на суму більше 30% статутного фонду, тобто без згоди усіх засновників, оформленої рішенням загальних зборів, директор підприємства не вправі був розпорядитися сумою коштів, що перевищувала 90 тис. грн. Всі ці порушення вона виклала у висновку аудиторської перевірки від 30.11.2012 року.

Показами свідка ОСОБА_18, яка суду показала, що на підставі цивільно-правової угоди, з листопада 2011 року, працювала бухгалтером ведення бухгалтерського обліку ПП «Компанія «Оксиген-АБ». За зверненням директора ОСОБА_11, нею було перевірено виписки про рух коштів на поточному рахунку підприємства у ПАТ «Райфайзен Банк Аваль». В ході дослідження виписок ними було встановлено, що двома платіжними дорученнями № 05 від 19.03.2008 року та № 9 від 16.05.2008 року підприємством було перераховано кошти отримувачу ОСОБА_2 При цьому вказано призначення платежу: оплата згідно договору №2-08 від 01.03.2008 року за будівлю без ПДВ та оплата за приміщення згідно договору №28 від 20.03.2008 року без ПДВ. Разом з тим, вказаних договорів на підприємстві не було, податки з цих сум сплачені не були. Вона зверталася до попереднього директора ОСОБА_2 із проханням пояснити обставини перерахування цих коштів, але вона порадила з приводу цих питань звертатися до ОСОБА_3

Згідно з висновком почеркознавчої експертизи від 03.06.2013 року №6/234 (а.с.187-202 том 4) вбачається, що підпис у верхній графі навпроти напису «Підпис» в документі: «Платіжне доручення №05 від 19 березня 2008 року видане приватним підприємством «Компанія «Оксиген-АБ» - виконано громадянкою ОСОБА_2

Підпис у нижній графі навпроти напису «Підпис» в документі: «Платіжне доручення №05 від 19 березня 2008 року видане приватним підприємством «Компанія «Оксиген-АБ» - виконано громадянкою ОСОБА_4

Рукописний текст в документі: «Платіжне доручення №9 від 16 травня 2008 року видане приватним підприємством «Компанія «Оксиген-АБ» - виконано громадянкою ОСОБА_2

Підпис у верхній графі навпроти напису «Підпис» в документі: «Платіжне доручення №9 від 16 травня 2008 року видане приватним підприємством «Компанія «Оксиген-АБ» - виконано громадянкою ОСОБА_2

Підпис у нижній графі навпроти напису «Підпис» в документі: «Платіжне доручення №9 від 16 травня 2008 року видане приватним підприємством «Компанія «Оксиген-АБ» - виконано громадянкою ОСОБА_4

Згідно з висновком технічної експертизи документів від 03.06.2013 року №6/235 (а.с.208-219 том 4) вбачається, що відтиски печатки «Приватне підприємство «Компанія «Оксиген-АБ» в документах: «Платіжне доручення №05 від 19 березня 2008 року видане приватним підприємством «Компанія «Оксиген-АБ»; «Платіжне доручення №9 від 16 травня 2008 року видане приватним підприємством «Компанія «Оксиген-АБ» - нанесено печаткою «Приватне підприємство «Компанія «Оксиген-АБ» зразки відтисків якої поступили на експертизу.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнали, що ці кошти дійсно були перераховані на рахунок який вказала ОСОБА_2,жодні договори, зазначені у платіжних дорученнях на купівлю нерухомості для підприємства не укладалися і не були підставою для перерахування цих сум коштів.

Згідно довідки ПП «Компанія «Оксиген-А.Б.» (а.с.73 т.4) та оборотних відомостей основних засобів в ПП «Компанія «Оксиген-А.Б.» (а.с.123-132 т.4) на балансі підприємства відсутні будівля вартістю 353 тис.грн. та приміщення вартістю 181 тис. грн.

Згідно фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва- підприємства ПП «Компанія «Оксиген-А.Б.» за 2008-2011 роки відомості про придбання основних засобів на суму 534 тис.грн. не відображено. Також не відображено надання безпроцентної фінансової допомоги підприємством, а також її повернення у касу підприємства.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 визнала, що операції з перерахування коштів на суму 353 тис. грн. та 181 тис. грн. у фінансових звітах не були відображені. Також не відбулося поступлення коштів на розрахунковий рахунок ПП «Компанія «Оксиген-А.Б.», як повернення наданої ОСОБА_2 безпроцентної фінансової допомоги.

Згідно з копією трудової книжки (а.с.27-31 том 2) вбачається, що в період з 03.02.2006 року по 27.04.2011 року обвинувачена ОСОБА_2 працювала на посаді директора ПП «Компанія «Оксиген-АБ».

У відповідності до наказу №01 від 29.09.2005 року (а.с.40 том 2), обвинувачена ОСОБА_4 була прийнята на роботу головним бухгалтером ПП «Компанія «Оксиген-АБ» з 29.09.2005 року, звідки була усунута наказом підприємства від 07.11.2011 року №166 (а.с.74 том 2).

Як вбачається із статуту ПП «Компанія «Оксиген-АБ» в редакції затвердженої протоколом зборів засновників від 25.09.2006 року (а.с.44-61 т.2) засновниками підприємства являються ОСОБА_3 та ОСОБА_9 Статутний фонд підприємства становить 300 тис. грн., що утворений шляхом внесення засновниками коштів в рівних частинах по 150 тис. грн. кожним, що становить 50% статутного фонду підприємства.

Відповідно до п.п. «и» п.4.8 Статуту передбачено, що до виключної компетенції Зборів Засновників відноситься вирішення питання про затвердження правочинів про відчуження майна підприємства на суму, що становить 30 і більше відсотків майна підприємства.

Згідно довідки ПП «Компанія «Оксиген-А.Б.» (а.с.72 т.5) вбачається, що рішення загальних зборів засновників підприємства про надання дозволу на оплату коштів в сумі 534 тис. грн. на придбання нерухомого майна на підприємстві відсутні.

Таким чином винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у скоєному є доведена повністю.

Суд вважає, що дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.5 ст. 191 КК України. Разом з тим, оскільки обвинувачена ОСОБА_2, працюючи на посаді директора ПП «Компанія «Компанія «Оксиген-АБ», за попередньою змовою у групі осіб із ОСОБА_4, яка працювала на посаді головного бухгалтера ПП «Компанія «Компанія «Оксиген-АБ», будучи службовими особами, зловживаючи своїм службовим становищем, умисно, з корисливих мотивів, діючи всупереч вимог статуту ПП «Компанія «Оксиген АБ», без рішення засновників підприємства, незаконно перерахували з поточного рахунку підприємства кошти на підставі підроблених ними платіжних доручень грошові кошти в особливо великих розмірах у загальному розмірі 534 тис. грн., які в послідуючому обвинувачена ОСОБА_2 привласнила, а ОСОБА_4 розтратила. Тому дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.5 ст. 191 КК України з кваліфікуючою ознакою розтрата чужого майна, яке було ввірене їй в особливо великих розмірах, за попередньою змовою в групі осіб, а дії ОСОБА_2 за ч.5 ст. 191 КК України з кваліфікуючою ознакою привласнення чужого майна, яке було ввірене їй в особливо великих розмірах, за попередньою змовою в групі осіб.

При цьому суд вважає голослівними доводи обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про те, що кошти підприємства в сумі 534 тис. грн. перераховувалися на відкритий у банку рахунок обвинуваченою ОСОБА_2 на підставі рішення зборів засновників і таке згодом було знищено іншим засновником ОСОБА_9, а також про те, що такі кошти ОСОБА_2 повернула на підприємство, про що вказує розписка одного із засновників підприємства ОСОБА_3, оскільки у платіжних дорученнях підставою перерахування коштів зазначено не рішення зборів засновників, а придбання нерухомості, яка відсутня на підприємстві. При цьому вказані операції не відображені у фінансових звітах. Крім цього, обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 визнали, що кошти обвинувачена ОСОБА_2 в касу підприємства не повертала, вони не оприходувалися і даних про їх повернення суду не надано.

Обгрунтовуючи доведеність вини обвинувачених у скоєнні цього злочину суд також враховує, що у відповідності до положень ст.62 ГК України визначено, що Підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки.

У відповідності до положень ч.1 ст.135 ГК України власник майна має право одноосібно або спільно з іншими власниками на основі належного йому (їм) майна засновувати господарські організації або здійснювати господарську діяльність в інших організаційно-правових формах господарювання, не заборонених законом, на свій розсуд визначаючи мету і предмет, структуру утвореного ним суб'єкта господарювання, склад і компетенцію його органів управління, порядок використання майна, інші питання управління діяльністю суб'єкта господарювання, а також приймати рішення про припинення заснованих ним суб'єктів господарювання відповідно до законодавства.

Таким чином, оскільки приватне підприємство ПП «Компанія «Оксиген-АБ» є самостійним суб'єктом господарювання, наділене майном та грошовими коштами і його власниками згідно Статуту в рівних частках є ОСОБА_3 та ОСОБА_9, тому розпоряджатися коштами та майном підприємства директор та головний бухгалтер мали виключно в межах наданих їм повноважень, за згадою обох співвласників і у відповідності до положень Статуту.

Отже, суд вважає, що винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у скоєному є доведена повністю.

Разом з тим, суд вважає, що жодними доказами органом досудового слідства, а також після відмови від обвинувачення прокурором потерпілим у справі не доведено вину ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочину передбаченого ст.191 ч.5 КК України.

Так, у відповідності до положень Статуту підприємства ОСОБА_3 є засновником ПП «Компанія «Оксиген-АБ», йому належить частка у майні підприємства 50%.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що дійсно обвинувачена ОСОБА_2 зверталася до нього по питанню отримання безпроцентної позики на придбання квартири і він таку згоду надав, які і інший співвласник ОСОБА_9 і їх згода була оформлена рішенням зборів. Детальні обставини перерахування коштів підприємства на рахунок, який відкрила обвинувачена ОСОБА_2 йому не відомо, жодні бухгалтерські документи він не підписував.

Дійсно, з долучених доказів платіжних доручень № 05 від 19.03.2008 року та № 9 від 16.05.2008 року, висновку почеркознавчої експертизи від 03.06.2013 року №6/234 (а.с.187-202 том 4) вбачається, що вони підписані лише ОСОБА_2 та ОСОБА_4 В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_4 пояснили, що жодної вказівки на перерахування коштів у сумі 534 тис. грн.. їм засновник підприємства ОСОБА_3 не давав. За клопотанням обвинуваченого ОСОБА_3 суд постановлено ухвалу про надання дозволу на розкриття банківської таємниці і перевірки рахунків сина обвинуваченого ОСОБА_14 Згідно відповіді ПАТ «Приватбанк» (а.с.198т.7) інформацію про рух коштів на цих рахунках за період з 01.03.2008 року по 31.12.2008 року надати не можливо, оскільки документи зберігаються не більше 5 років. Отжен, доводи сторони потерпілого про те, що після отримання кредиту в сумі 80 тис. доларів США обвинувачена ОСОБА_2 передала ці кошти ОСОБА_3, який розмістив їх на рахунку сина жодними доказами не підтверджена, а обвинувачена ОСОБА_2 ці обставини заперечила.

У відповідності до положень ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст.62 Конституції України Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 у інкримінованому йому злочину передбаченому ст.191 ч.5 КК України є недоведеною.

Крім цього, з врахуванням того, що в ході судового розгляду кримінального провадження процесуальним прокурором 11.09.2014 року складено новий обвинувальний акт, який погоджений керівником Личаківської прокуратури м. Львова і в результаті чого прокурор зменшив об'єм обвинувачення і фактично відмовився від обвинувачення ОСОБА_3,ОСОБА_2,ОСОБА_4 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.209 КК України, але представник потерпілого після роз'яснення йому прав передбачених ч.3 ст.338 КПК України не погодився на зменшення об'єму обвинувачення і підтримав його в цій частині обвинувачення ОСОБА_3,ОСОБА_2,ОСОБА_4 за ч.5 ст.191 КК України, тому суд розглянув кримінальне провадження за ст. 191 ч.5 КК України і прийшов до висновку про доведеність його в частині скоєння інкримінованого злочину обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_4

Призначаючи покарання обвинуваченим, судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Для обвинуваченої ОСОБА_2 обставинами, що пом'якшує покарання є наявність на утриманні двох дітей, в тому числі малолітньої дитини, 2014р.н., по догляду якої вона перебуває у відпустці до досягненню дитиною трьох річного віку, а для обвинуваченої ОСОБА_4 - наявність непрацездатності в силу досягнення пенсійного віку, наявність на утриманні тяжко хворого чоловіка, з яким вона перебуває в фактичних шлюбних відносинах.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених в ході судового розгляду не встановлено. А така обтяжуюча обставина, як вчинення обвинуваченими злочину повторно, інкримінувалася органами досудового слідства обвинуваченим по інших злочинах, провадження по яких закрито.

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує, що вона є жінкою, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, характеризується за місцем проживання позитивно, має на утриманні двоє дітей, в тому числі малолітню дитину, разом з тим вона вчинила особливо тяжкий злочин, заподіяну злочином шкоду не відшкодувала, а також ії роль у скоєному, що викрадені кошти були використані саме для придбання нею квартири.

А тому враховуючи пом'якшуючі обставини відповідальності, те, що обвинувачена є матір'ю двох дітей, в тому числі малолітньої ІНФОРМАЦІЯ_13 та перебуває у відпустці по догляду за цією дитиною, виключно позитивно характеризується, працює, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, обставини скоєння злочину, що в сукупності знижують суспільну небезпеку скоєного, суд приходить до висновку про те, що її виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства , але покарання слід призначити із застосуванням положень ст. 69 КК України нижче нижчої межі передбаченої санкцією ч. 5 ст.191 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4, суд враховує, що вона раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, характеризується за місцем проживання позитивно, являється непрацездатною особою у зв'язку із досягненням пенсійного віку, разом з тим скоїла особливо тяжкий злочин, заподіяну шкоду не відшкодувала.

А тому враховуючи пом'якшуючі обставини відповідальності, те, що вона є непрацездатною жінкою по віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується, здійснює догляд за тяжко хворим фактичним чоловіком, обставини скоєння злочину, що в сукупності знижують суспільну небезпеку скоєного, суд приходить до висновку про те, що її виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства , але покарання слід призначити із застосуванням положень ст. 69 КК України нижче нижчої межі передбаченої санкцією ч. 5 ст.191 КК України.

Суд вважає, що цивільний позов слід задоволити частково з таких підстав. Як встановлено в ході судового розгляду справи власниками ПП «Компанія «Оксиген-АБ» є ОСОБА_9 та ОСОБА_3,кожному із них належить частка у майні підприємства 50%.

У відповідності до положень п.3.10 Статуту підприємства визначено, що прибутки,борги та зобов'язання Підприємства підлягають розподілу між Засновниками у такому ж співвідношенні в межах внесків Засновників в статутний капітал Підприємства.

В судовому засіданні ОСОБА_3 суду показав, що жодних матеріальних претензій, як засновник підприємства до обвинувачених не має, на відшкодуванні ними шкоди не настоює, т.я. вважає, що така йому не заподіяна.

Таким чином, суд вважає, що з обвинувачених слід стягнути солідарно у користь ПП «Компанія «Оксиген-АБ» половину суми коштів - 267 тис. грн. для покриття збитків іншому співвласнику підприємства ОСОБА_9

Також слід стягнути в рівних частках з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в користь Державного бюджету України вартість проведених експертиз.

Керуючись ст.ст.370, 373,374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Обрати покарання ОСОБА_2 за ч.5 ст. 191,69 КК України у виді 4 (чотири) роки позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з часу звернення вироку до виконання і взяття під варту обвинуваченої.

До вступу вироку в законну силу ОСОБА_2 залишити запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Обрати покарання ОСОБА_4 за ч.5 ст. 191,69 КК України у виді 3 (три ) років позбавлення волі з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі.

Строк покарання засудженій ОСОБА_4 рахувати з часу звернення вироку до виконання і взяття під варту обвинуваченої.

До вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити запобіжний захід у виді особистого зобов'язання.

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.5 ст.191 КК України та його виправдати.

Цивільний позов по справі задоволити частково. Стягнути солідарно із ОСОБА_2, ОСОБА_4 в користь ПП «Компанія «Оксиген-АБ» 267 тис. грн. для покриття збитків іншому співвласнику підприємства ОСОБА_9 В решті в задоволенні позову відмовити за безпідставністю.

Стягнути в рівних частинах із ОСОБА_2, ОСОБА_4 в користь Державного бюджету України процесуальні витрати - витрати пов'язані із залученням експертів в розмірі 1711 (одна тисяча сімсот одинадцять) грн. 50 коп.

Речові докази: розписку від імені ОСОБА_2 про підтвердження передачі фінансових коштів у сумі 534 тис. грн. зберігати при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга в порядку та строки визначені ст.395 КК України, протягом 30 днів з дня їх проголошення до апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.

Головуючий суддя: Гирич С. В.

Судді: Шеремета Г.І.

Лакомська Ж.І.