Решение № 44463556, 25.05.2015, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

25.05.2015

Провадження № 2/331/638/15

№ 331/1268/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2015 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд у складі: головуючого судді Мінасова В.В., при секретарі Федорович Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом в якому вказав, що 23.04.2008 р. між ЗАТ «Банк «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 6359634, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит у сумі 21000 доларів США зі сплатою 14,49 % річних в строк до 23.04.2023 року. В якості забезпечення кредитного договору відповідачами в іпотеку передано належне їм майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. ОСОБА_1 умови кредитного договору належним чином не виконуються і заборгованість на 08.02.2015 року становить 32937,53 доларів США, з яких: сума заборгованості по кредиту - 21610,55 доларів США; сума заборгованості по відсоткам - 12326,98 доларів США; Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказану суму, звернути стягнення на предмет іпотеки, виселити відповідачів з цієї квартири та стягнути з них судові витрати.

У судовому засідання представник позивача наполягає на вимогах позову, на підставах, викладених в ньому,

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечує, оскільки законодавством не припускається одночасне стягнення суми та звернення стягнення на предмет іпотеки, не згодна з визначенням початкової ціни предмета іпотеки згідно з експертною оцінкою та з сумою заборгованості. Підтвердила, що відповідачі з 2013 року постійно проживають у б. АДРЕСА_2. Також просить застосувати строк позовної давності.

Відповідно до ч.5 ст. 74 ЦПК України судова повістка разом із розпискою, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою, яка бере участь у справі. У разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається:

фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Інші відповідачі у судові засідання 25 березня, 20 квітня та 25 травня 2015 не з'явилися. На їх зареєстроване місце проживання були послані повістки, які повернулися суду через неявку адресата за отриманням. Тобто суд, відповідно до вищенаведених вимог законодавства, надіслав повістку відповідачу. Тому суд вважає, що відповідачів повідомлено належним чином про час та місце слухання справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 23.04.2008 р. між ЗАТ «Банк «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 6359634, відповідно до умов якого ( п.1.1, 1.3, 3.2.1), банк надав позичальнику кредит у сумі 21000 доларів США зі сплатою процентної ставки 14,49 % річних в строк до 23.04.2023 року.

23.04.2008 р. між ЗАТ «Банк «ПУМБ», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, посвідченим ОСОБА_4, приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області, за реєстровим № 1726, за яким відповідачами в іпотеку передано належне їм майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1. П.1.3 договору визначена ціна предмета іпотеки на день укладення договору - 310635 грн. Сторонами при цьому визнано, що при зверненні стягнення та реалізації предмета іпотеки іпотекодержатель не буде зв'язаний або будь яким чином обмежений зазначеною оціночною вартість предмета іпотеки.

Відповідно до свідоцтва № 116 від 28.12.2006 року квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

24.12.2014 року позивачем рекомендованими повідомленнями були направлені вимоги до відповідачів відносно звільнення іпотечної квартири протягом одного місяця.

Згідно з відомостями АДС ДМС України в Запорізькій області від 25.02.2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 з 1995 року зареєстровані в квартирі АДРЕСА_1. ОСОБА_3 зареєстрованим по Запорізькій області не значиться.

За відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_1 перебуває житловий будинок АДРЕСА_2. ОСОБА_2, ОСОБА_3 іншого нерухомого майна у власності не мають.

Згідно з розрахунками заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту ОСОБА_5 сплачувала в останнє 22.03.2009 року, за відсотками - 22.01.2011 року.

Заперечень проти правильності розрахунку заборгованості відповідачі не мають. Представник ОСОБА_1 не згодна з сумою заборгованості, оскільки вона підлягає зменшенню через застосування строку позовної давності.

20.06.2014 року ОСОБА_5 звернулася до ПАТ «ПУМБ» з заявою про участь в програмі прощення 100% заборгованості по кредитному договору № 6359634 шляхом добровільної реалізації іпотечної квартири. Заборгованість за кредитним договором визнає в повному обсязі.

Згідно з ч.1,3 ст.. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Оскільки в 2014 році відповідач вчинила дії, що свідчать про визнання боргу, то відсутні підстави для застосування позовної давності.

Згідно з п.42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України "Про іпотеку", так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

При цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Верховний Суд України в 2015 році при аналізі судової практики застосування судами законодавства,яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, при узагальненні судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин 2009-2010 років зробив висновок про те, що правильним є зазначення в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки з посиланням на суму заборгованості за кредитним договором, а розрахунок суми заборгованості повинен бути наведений у мотивувальній частині рішення. Одночасне звернення стягнення заборгованості зі зверненням стягнення на предмет іпотеки в будь-якому випадку є неправильним.

Тому суд вважає, що одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить майновим поручителям, в тому числі й боржнику, призведе до стягнення на користь кредитора однієї й тієї самої суми заборгованості одночасно як з боржника, так і з майнових поручителів за рахунок належного їм майна. Тобто відбудеться фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові. Тому в задоволенні вимог про стягнення суми боргу слід відмовити.

Разом з тим, встановлення початкової ціни предмета іпотеки на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій не суперечить діючому Законодавству.

Згідно ч. 1 ст. 33. Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно ч. 1 ст. 35. Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Верховний Суд України 18 березня 2015 року у справі № 6-39цс15 зробив правовий висновок про те, що за змістом статей 39, 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.

Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина 2 статті 109 ЖК Української РСР).

Оскільки предмет іпотеки не було придбано за рахунок цього кредиту, позивач не заявляє вимог про виселення відповідачів з наданням іншого житлового приміщення, а суд розглядає справу в межах позовних вимог, то вимоги позову про виселення відповідачів без надання іншого житлового приміщення не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 208, 212-215 ЦПК України, ст. 526, 549-551, 610-612, 624 ЦК України, ст. 33,35,39,40 Закону України «Про іпотеку», суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Звернути стягнення на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4; код ЄДРПОУ.4282829) на предмет іпотеки за договором іпотеки № 6359646 від 23.04.2008 -квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_1) для задоволення вимог за Кредитним договором № 6359634 від 23.04.2008 у сумі 32 937,53 дол. США (Тридцять дві тисячі дев'ятсот тридцять сім доларів США 53 центи), у тому числі: 20 610,55 дол. США (Двадцять тисяч шістсот десять доларів США 55 центів) - заборгованість за сумою кредиту; 12 326,98 дол. США дванадцять тисяч триста двадцять шість доларів США 98 центів) - заборгованість за процентами.

Встановити спосіб реалізації квартири АДРЕСА_1 шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження.

Встановити початкову ціну реалізації квартири АДРЕСА_1 згідно з експертною оцінкою суб'єкта оціночної діяльності, залученого органом державної виконавчої служби у ході виконавчого провадження.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, місце проживання: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4; код ЄДРПОУ 14282829) витрати по сплаті судового збору в розмірі З 654,00 грн.(Три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Запорізької області на протязі десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Мінасов