№ 44431653, 22.05.2015, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/915/15

22 травня 2015 року 13год. 08хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Абакумова І.О.,

відповідача: представник Фаліковська І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Рівнеторф" до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001171500 від 22.08.2014 та №00007420 від 27.08.2014 ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Рінветорф» (далі - ДП «Рівнеторф») звернулося до суду з позовом до Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001171500 від 22.08.2014 року та №000074200 від 27.08.2014 року.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві та письмових поясненнях (а.с.53-54). В обґрунтування позову зазначив, що приймаючи податкове повідомлення-рішення №0001171500 від 22.08.2014 року, відповідач вийшов за межі наданих йому повноважень, провівши камеральну перевірку подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2012 рік до 31.03.2013 року. Вказав, що на момент проведення камеральної перевірки, оформленої актом №54/22/26522598 від 12.08.2014 року, строк подачі податкової звітності за 2012 та 2013 роки вже наступив, факт неподання вказаної податкової звітності мав бути встановлений податковим органом і підлягав відображенню в акті актом №54/22/26522598 від 12.08.2014 року, а не бути підставою для проведення ще однієї камеральної перевірки в той же день з питань дотримання встановленого пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України обов'язку. З таких підстав просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засідання позов не визнав, подав письмові заперечення на позовну заяву (а.с.33-34). В обґрунтування заперечень зазначив, що 12.08.2014 року податковим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності за результатами якої складено акт перевірки №356/15/16522598 від 12.08.2014 року, яким було встановлено порушення вимог пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації з податку на прибуток за 2012 рік, внаслідок чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001171500 від 22.08.2014 року. Також повідомив, що цього ж дня відповідачем було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності за результатами якої складено акт перевірки №54/22/26522598 від 12.08.2014 року, яким було встановлено порушення вимог пп.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме неподання податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік, внаслідок чого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №000074200 від 27.08.2014 року. Вважає вказані податкові повідомлення-рішення обґрунтованими, правомірними та такими, що не підлягають скасуванню. З таких підстав просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ом встановлено наступне.

З 18.01.2001 року Державне підприємство «Рівнеторф» зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради як юридична особа, що підтверджується Витягом з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7-9) та з 04.03.2005 року перебуває на податковому обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області.

Матеріали справи свідчать, що 12.08.2014 року посадовою особою Костопільської ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності філіалом «Пісковоторф» ДП «Рівнеторф», за результатами якої складено акт перевірки №356/15/16522598 від 12.08.2014 року (а.с.46).

Даним актом зафіксовано порушення позивачем вимог п.п.49.18.3 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, а саме неподання філіалом «Пісковоторф» ДП «Рівнеторф» податкової декларації з податку на прибуток за 2012 року.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001171500 від 22.08.2014 року, яким філіалу «Пісковоторф» ДП «Рівнеторф» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 170 грн.

Цього ж дня, 12.08.2014 року, посадовою особою відповідача проведено ще одну камеральну перевірку даних задекларованих у податковій звітності філіалом «Пісковоторф» ДП «Рівнеторф», за результатами якої складено акт №54/22/26522598 від 12.08.2014 року.

Відповідно до висновків акту перевірки, податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 49.18.3 п. 49.18. ст. 49 Податкового кодексу України, а саме: неподання філіалом «Пісковоторф» ДП «Рівнеторф» податкової декларації з податку на прибуток за 2013 року.

На підставі вказаних висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000074200 від 27.08.2014 року, яким філіалу «Пісковоторф» ДП «Рівнеторф» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1020 грн.

Не погодившись з цими податковими повідомленнями-рішеннями, ДП «Рівнеторф» звернулося до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням №0001171500 від 22.08.2014 року та №000074200 від 27.08.2014 року, суд виходить з наступного.

Згідно з пп. 20.1.4 п.20.1 ст.20, абзаців 1, 2 п. 75.1, пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Механізм проведення камеральних перевірок визначено Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затвердженої Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року №165 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 2.5 Методичних рекомендацій камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, проводиться протягом 30 календарних днів (якщо інше не передбачено Кодексом), що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Нормами Податкового кодексу України інших строків проведення камеральних перевірок податкових декларацій з податку на прибуток підприємства не передбачено.

Відповідно до пп. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Так, згідно з п.137.4 ст.137 Податкового кодексу України податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року.

Як вбачається зі змісту актів перевірок №356/15/16522598 від 12.08.2014 року та №54/22/26522598 від 12.08.2014 року, предметом перевірки податковим органом були податкові декларації з податку на прибуток за 2012 та 2013 роки.

Системний аналіз вказаних норм та встановлені обставини свідчать, що граничний термін проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій декларації з податку на прибуток за 2012 рік закінчується 31.03.2013 року, а даних, задекларованих у податковій декларації з податку на прибуток за 2013 рік - 31.03.2014 року.

Всупереч цьому, камеральна перевірка даних, задекларованих позивачем у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2012 та 2013 роки проведена податковим органом 12.08.2014 року, що не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, тобто порушенням граничного терміну для проведення такої перевірки.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, на переконання суду, відповідач, провівши 12.08.2014 року камеральні перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на прибуток за 2012 та 2013 роки, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже такі дії не можуть мати правомірних наслідків.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги встановлені в ході судового розгляду справи обставини в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0001171500 від 22.08.2014 року та №000074200 від 27.08.2014 року, прийняті за результатами камеральних перевірок 12.08.2014 року, не відповідають вказаним критеріям правомірності, а тому є протиправним та підлягають скасуванню.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено перед судом правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень №0001171500 від 22.08.2014 року та №000074200 від 27.08.2014 року.

За таких обставин, позовні вимоги ДП «Рівнеторф» обґрунтовані, підтверджені належними доказами, а отже підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення Костопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0001171500 від 22.08.2014 та №00007420 від 27.08.2014.

Присудити на користь позивача Державного підприємства "Рівнеторф" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 182,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.