Постановление суда № 44334697, 20.05.2015, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

20.05.2015 Справа №607/7377/15-ц

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради про поділ майна подружжя та визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до Великоберезовицької селищної ради про визнання права власності на майно набутого під час шлюбу, а саме: на ? частину земельної ділянки площею 0, 14 га, що розташована по вул. Польовій в смт. В.Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, на ? частину будівельних матеріалів використаних при будівництві житлового будинку на земельній ділянці площею 0, 14 га, що розташована по вул. Польовій в смт. В.Березовиця Тернопільського району Тернопільської області.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зазначені вимоги закону позивачем не дотримано оскільки:

В порушення вимог п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України в позовній заяві не вказано ціни позову, хоч заявлено дві вимоги майнового характеру.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Однак, у позовній заяві дійсної вартості спірної земельної ділянки та будівельних матеріалів використаних при будівництві житлового будинку та відповідних доказів на підтвердження його розміру в позовній заяві не зазначен о.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (243 гривні 60 копійок) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (3654 гривні).

Згідно з розясненнями Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданими в п. 13 Постанови № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог (пункт 10 частини першої статті 80 ЦПК). При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Крім цього, згідно з п.16 зазначеної Постанови розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру:

1) визнання права власності на ? частину земельної ділянки площею 0, 14 га, що розташована по вул. Польовій в смт. В.Березовиця Тернопільського району Тернопільської області;

2) визнання права власності на ? частину будівельних матеріалів використаних при будівництві житлового будинку на земельній ділянці площею 0, 14 га, що розташована по вул. Польовій в смт. В.Березовиця Тернопільського району Тернопільської області;

Однак при пред'явленні зазначеного позову позивачем судовий збір сплачено без визначення ціни позову в розмірі 243,60 гривень, а відтак із порушенням вимог закону.

Хоч у позовній заяві позивач посилається на те, що вона не в змозі визначити повну вартість майна без проведеної експертизи, проте жодних доказів з цього приводу не зазначає, зокрема про те, що вона зверталася у відповідні органи для встановлення нормативної грошової оцінки земельної ділянки і їй було в цьому відмовлено. Також у заяві не міститься посилань на те, що в позивача виникли складнощі з отриманням доказів щодо вартості будівельних матеріалів. З заяви слідує, що будівництво проводилося позивачем та її чоловіком спільно, тому вбачається, що позивач обізнана з вартістю будівельних матеріалів.

З цих підстав ухвалою судді від 30 квітня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради про поділ майна подружжя та визнання права власності залишено без руху і надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків терміном п"ять днів із дня отримання копії ухвали.

16 квітня 2015 року на виконання зазначеної ухвали суду позивачем додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 362 гривні 40 копійок, доповнення до позовної заяви та копій документів, що додаються до позовної заяви.

Однак, в ухвалі судді від 30 квітня 2015 року позивача зобовязано усунути й інші недоліки позовної заяви, в тому числі визначити ціну позову з урахуванням дійсної вартості спірного майна, зазначити відповідні докази на її підтвердження, доплатити судовий збір за вимоги майнового характеру з урахуванням ціни позову. При цьому суд звертає увагу на те, що позивач зазначає, що не взмозі визначити вартість будівельних матеріалів в силу того, що будівництво здійснювалося у 1996-2000 році, у звязку із чим просить призначити судову експертизу у справі. Однак ці обставини не звільняють позивача від обовязку визначити ціну позову відповідно до вимог закону та зазначити її в позовній заяві.

Таким чином позивач усунула недоліки позовної заяви вибірково, виконавши одні вимоги ухвали, та проігнорувавши інші, хоч ніякі обставини не могли перешкоджати їй виправити недоліки в повному обсязі, оскільки судом зазначено правила визначення ціни позову та обчислення судового збору і чітко вказано, які саме недоліки позовної заяви слід виправити.

Беручи до уваги, що недоліки, про необхідність усунення яких зазначено в ухвалі судді від 30 квітня 2015 року про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради про поділ майна подружжя та визнання права власності, належним чином не виправлені, позовна заява відповідно до ч. ч. 2, 5 ст.121 ЦПК України підлягає поверненню позивачу з правом його повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене та керуючись ч. ч. 2, 4, 5 ст. 121, ст. 210, п. 3 ч. 1 ст. 293, ч. 2 ст. 294, ст. 296 ЦПК У країни,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради про поділ майна подружжя та визнання права власності повернути позивачу.

Розяснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя